Підсумком перших ста років життя Генрі Кіссінджера стало те, що система "глобальних балансів", яка з його і Ніксона подачі перенесла на глобальну політику ідеї "Європейського концерту" (тобто систему міжнародних відносин, запроваджену на Віденському конгресі 1815 року), перестала працювати.
У чому Росія безумовно добилася успіху, так це в наочній демонстрації, що "ця штука більше недієздатна".
Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив філософ, член PEN Ukraine Олексій Панич, інформує UAINFO.org.
Фактично в нас зараз немає ні "однополярного миру", де всі країни, крім поодиноких "порушників", загалом жили б за спільними правилами, ні "біполярного миру", де є "капіталізм проти соціалізму", ні "триполярного миру" (те саме плюс "рух неприєднання", тобто "третій світ"), ні навіть "багатополярного миру", паростки якого західні політики, діючи за лекалами Кіссінджера, намагалися втиснути в річище все тієї ж віденської системи, за принципом "де не діють правила, діятимуть баланси".
Натомість є хитка ситуація, яка в наступний момент, наче посмішка Джоконди, може перетворитися на що завгодно.
Можна навіть сказати, що у світі назріла класична "революційна ситуація", коли жити і керувати "по старому" вочевидь неможливо (стосовно РБ ООН це, нарешті, відкрито визнав Гутерреш), а як може бути "по новому" — ніхто не знає.
І я дуже сумніваюся, що дідусь Кіссінджер на своєму вже 101-му році життя запропонує людству щось нове. А якщо не він, то хто? І, головне, якими є ті нові засади, на яких можна будувати глобальну політику двадцять першого століття?
Оце останнє питання всіх і лякає. Тому так багато людей і чіпляються за рештки старих геополітичних схем (свіжий приклад — інтерв'ю Фукуями для НВ, де він пропонує Україні, як програму-максимум, "звільнити Херсонську і Запорізьку області", від чого "люди на Заході" одразу "перестануть хвилюватися" /sic!/, а далі неодмінно переговори, бо аякжеж).
Але зацінуйте справжній масштаб проблеми.
А найбільше наразі тривожить те, що ні Байден, ні тим паче Трамп не є такими новаторами геополітики, яким був тандем Ніксона-Кіссінджера для свого часу. Тому це доленосне для людства питання наразі й зависло, зробивши всіх нас заручниками цієї стратегічної невизначеності.
Доведеться вистояти й дочекатися.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
