Я старий прихильник Дюни. Книги, попередньої екранізації Лінча, ігор цього всесвіту. Мені дуже подобались попередні роботи Вільньова, і тому я чекав на цей фільм як багато хто, і він вже наперед мені подобався.
Про це на власній сторінці у Facebook пише режисер Олег Сенцов, інформує UAINFO.org.
В Венеції, де відбулась світова прем’єра Дюни, був такий ажіотаж, що потратипи на сеанс виявилось нереальним. Я подивився цей фільм тільки два дня тому та з прикрістю маю визнати, що він мені не сподобався.
Я розумію, що зі своєю думкою опинюсь в меншості, але ані два дня рефлексій, ні рецензії критиків не змусили мене змінити своє ставлення.
Читайте також: Фільм Олега Сенцова "Носоріг" виграв конкурс Польського кіноінституту
Ні, це не поганий фільм, це дуже якісний продукт, красивий та монументальний, але при цьому дуже повільний та поверхневий. Після Белла Тарра чи Апічатпонга Вірасетакула мене важко вразити повільним ритмом, але від цього матеріалу очікуєш більшої щільності та глибини. Ні, я розумію, що Дені Вільньов здійснив виробничий подвиг (великий бюджет — це і можливості, і тиск продюсеров), та що у порівнянні з безкінечним коміксним лушпинням від Марвела, його Дюна виглядає високоякісним авторським кіно. Але якщо порівнювати його з культовими фантастичними сагами, встати в один ряд з якими було амбіцією режисера, то тут порівняння буде зовсім не на його користь.
Читайте також: Жодної фальшивої ноти: "Спіймати Кайдаша" – це фільм про нас
Зависокі очікування завжди трохи марнують сприйняття, але на мою думку тут проблема не тільки в цьому: Дюна занадто складна та потужна книга, приборкати яку так само важко, як підкорити могутнього Шаі-Хулуда.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
