Як Захід вдає, що не бачить російських окупантів в Україні

Нова фаза загострення ситуації на Донбасі та запеклі бої біля Авдіївки знову поставили на порядок денний питання адекватної реакції як української влади, так і світового співтовариства на російську агресію. Але її немає. Українська влада вкотре повторює наче молитву тезу про вірність безальтернативним Мінським домовленостям та закликає отямитися Росію. А Захід взагалі навіть не завдав собі клопоту офіційно відреагувати і засудити дії російських бойовиків. Раніше Україна могла б очікувати принаймні на «глибоку стурбованість» з боку віце-президента США Джо Байдена чи канцлера Німеччини Ангели Меркель. Можна було також почути думку окремих західних посадовців нижчого рівня про те, що Росія має заплатити ціну за акти насильства та агресії. Тепер же немає навіть цього. Все, на що спромігся Захід, це жалюгідна ніяка заява ОБСЄ про те, що обидві сторони несуть відповідальність за спалах насильства на Донбасі і біля Авдіївки. Так само ніякою є реакція нової адміністрації президента США Дональда Трампа. Держдеп заявив, що глибоко стурбований спалахом насильства на Сході України. А також запевнив свою підтримку повного виконання Мінських угод і до негайного припинення вогню.
Що нового з’явилося у реакції Заходу на події на Сході України? Намітилася тенденція до ігнорування факту російської агресії. Якщо раніше лідери країн Європи та США чіткіше апелювали до Росії і закликали її припинити підтримку наявних там бойовиків, то тепер вони закликають тільки до припинення вогню. Якщо раніше були згадки про дії Москви і її загрозу суверенітету України, то тепер мова йде про мир. З вуст провідних спікерів західного світу, які дотичні до влади, фактично зникла риторика про російських окупантів. Ніхто не закликає тепер Росію вивести свої війська та припинити порушувати територіальну цілісність України. Реакція на події у Авдіївці – це приклад поступової трансформації позиції Заходу. Ця трансформація може звісно піти у протилежний бік, якщо Трамп проявить рішучість протистояти Путіну. Але поки що його реакції на події в Україні ми не почули. Трамп мовчить. Або він зайнятий іншими питаннями, або для нього проблеми російської агресії як такої взагалі не існує. Звісно, що така поведінка лідера провідної держави світу задає тон іншим західним політикам. Ніхто не хоче лізти поперед батька в пекло. Ті ж країни, які і справді дружні до України і чітко усвідомлюють, що відбувається, не є настільки потужними і впливовими. А частина з них, як наприклад Литва, Латвія та Естонія, і самі побоюються російського вторгнення. Найгірше є те, що бездарна зовнішня політика української влади і небажання називати речі своїми іменами, а війну – війною, також наклала відбиток на пасивність Заходу.
Коли 31 січня українська влада почала закликати ОБСЄ та Захід відреагувати, то з ОБСЄ їй відповіли, що дві сторони порушують угоду про припинення миру. За їх логікою дві сторони – українська та російські бойовики, є винуватцями спалаху нової фази збройного протистояння на Сході. Тобто це означає, що ОБСЄ тепер вже не бачить факту окупації українських територій. Його не турбує, що Росія постачає озброєння та найманців на лінію фронту. ОБСЄ не говорить про необхідність негайного виведення російських військ. Навпаки, ОБСЄ каже: тут дві сторони порушують угоди. Яку функцію ОБСЄ виконує на Сході? Чи взагалі потрібна там ця місія, яка, за деякими даними, є прикриттям для російських спецслужб і час від часу зливає бойовикам позиції українських сил? Можливо, її місію потрібно припинити, якщо вона всеодно нічого не досягла. Те ж саме сьогодні каже Захід. Держдеп США вже не заявляє, що Росія має звільнити територію України та забрати свої війська з Донбасу. Мова також не йде про відновлення контролю над ділянкою російсько-українського контролю. Ні, у США говорять тепер про занепокоєння у зв’язку з бойовими діями. Закликають до миру та допуску ОБСЄ в зони зіткення. А хто розпочав ці бойові дії? Звідки у шахтарів танки, «Гради», БМП, артилерія? Викопали у шахтах Донбасу? Чи все це прийшло до них в якості гуманітарної допомоги? Про це в Адміністрації Трампа поки що не уточнюють. І взагалі обходять це питання. Аналогічно поводиться сьогодні Європа. Світ, за винятком декількох країн, забув про причини конфлікту на Сході. Забув про окупацію Росією Криму та Донбасу. Забув, хто здійснює агресію та вбиває українців на їх землі. І навіть про збитий з російської системи ПВО «Боїнг» у липні 2014 року також не згадують.
Захід сьогодні вдає, що не бачить російської агресії в Україні. Він бачить порушення миру, порушення режиму вогню. Бачить нові жертви та обстріли. Захід може закликати до виконання провальних і абсолютно недієздатних нав’язаних Україні Мінських угод. Може вимагати від України надання особливого статусу Донбасу та амністію бойовикам, які вбивали наших солдат. Також Захід може просити владу України ухвалити закон про вибори на Донбасі. Але Європа і США сьогодні ніби забули про основну причину війни в Україні. Забули про те, хто є окупантом і агресором. Навпаки, вони намагаються, щоб не травмувати свою слабку психіку, розглядати конфлікт на Донбасі як громадянську війну. Росія як окупант та загарбник опинилася поза сферою заяв Заходу. Є конфлікт на Донбасі. А от хто його почав і підтримує – про це на Заході тепер говорити не дуже популярно. Зараз для України переломний момент у світовій політиці. Старі підходи до міжнародних відносин руйнуються. Нові ще не сформовані. Ще не зовсім зрозуміло, як поведе себе Трамп у майбутньому. Можливо, він забуде про Україну і закриє очі на дії Кремля. А можливо захоче показати силу та покарати Путіна. Але зрозуміло одне: слова президента Порошенка про безпрецедентну підтримку Заходу і його єдність стосовно російської агресії в Україні більше не відповідають дійсності. Захід станом на початок 2017 року підтримує Україну радше по інерції, ніж через тверду волю та відданість ідеям і принципам. Санкції проти Росії от-от можуть розвалитися. Україні давно треба грати свою гру і прискорено будувати міцну армію. От тільки не факт, що існуюча владна еліта здатна на цю гру. Занадто вже вона погрузла в задоволенні матеріальних потреб та збагаченні. А про національні інтереси, розвиток української економіки та добробут української нації забула.
Святослав Ворон для replyua.net
Горячая тема: Військові ЗСУ увійшли до Комінтернового – реакція соцмереж

Источник