Кам'яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя в Запорізькій області. З 2008 року – Національний історико-археологічний заповідник
Телеканал "Первый Севастопольский" і служба новин ForPost поширили повідомлення директора "Херсонеса Таврійського" Олени Морозової про те, що з 1 лютого "буде представлена дорожня карта щодо входження історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила", що в Запорізькій області, до складу севастопольського музею-заповідника "Херсонес Таврійський".
Олена Морозова заявила, що метою цієї чергової "прихватизації" ще одного "трофея" Росії є "збереження багатої фондової колекції запорізького музею відповідно до російських вимог", пише Костянтин Подоляк для Радіо Свобода, інформує UAINFO.org.
Як виявилося, презентацію "Кам'яної могили" до Севастополя привезла "делегація із Запорізької області" на чолі з "регіональним міністром культури" Юрієм Кованим.
Самозваний «міністр культури» із Запоріжжя представив у Севастополі брехливу картину про стан заповідника «Кам'яна могила». Як повідомляють севастопольські ЗМІ, «гість нарікав на занедбаний стан «Кам'яної могили» через те, що довгий час заповідник не отримував належного фінансування».
За його словами, «зараз «Кам'яна могила» забута і є скупченням різних об'єктів, у тому числі привезених з інших територій». Він стверджує, що «саме місце використовувалося для проведення язичницьких обрядів».
За словами Юрія Кованого, допомоги та підтримки потребують усі об'єкти культури Запорізької області. Багато з них «давно використовуються не за призначенням, а технічний стан усіх об'єктів культури в регіоні не відповідає вимогам російського законодавства».
Олена Морозова
Ініціатори передачі запорізького пам'ятника севастопольським музейникам стверджують, що вони мають намір «зараз околиці Кам'яної могили захистити від забудови, а на неї вже виділяється фінансування». Представники «Херсонеса Таврійського» планують у березні вирушити до Мелітополя, щоб оцінити стан «Кам'яної могили» та скласти план облаштування та реконструкції музею-заповідника.
Слід зазначити, що ініціатива музейників зустріла спротив навіть серед севастопольців, які на власні очі бачать, як нова російська адміністрація сплюндрувала «Херсонес Таврійський». Серед багатьох нотаток жодного позитивного відгуку. Сама редакція ForPost супроводжує текст підзаголовком «Чекаємо на дерев'яні настили та плакати з цитатами великих?» Містяни відзначають суттєві історичні помилки музейників. Читач із ніком «Верещагін» пише: «Херсонес займеться облаштуванням та реконструкцією «Кам'яної могили» у Мелітополі» – заголовок лякає у всіх сенсах!
Якщо облаштуванням має зайнятися ще той давній Херсонес (місто-держава), це пахне окультизмом… А якщо це робитимуть нинішні адміністратори Херсонеса, то хана тим скіфським надгробкам! Буде «Нова могила» з невеликим готелем для паломників (місць на 1000), студією «дитячої новомогильної творчості», дерев'яні доріжки зі прапорними дацзибао через метр, магазинчиками для торгівлі сувенірами (типу «зменшена копія скіфської баби», відлита з бронзи сідла водяного крана) та двома-трьома концертними майданчиками для проведення заходів».
- Читач «Paganel (Севастополь)» зауважує: «Тож обгородять парканом, зроблять платний вхід, і захаращать весь вільний простір уродськими новоробними конструкціями для успішного проведення різноманітних «культурних» заходів?»
- Севастополець із ніком «tatarin67 (Севастополь)» припускає, що буде ще одна «філія «Артека», дерев'яні настили, перголи та театралізовані вистави. Що ще може запропонувати бояриня?
- Читачка, що позначила себе «Аурелія 77» із Севастополя, запитує, що «Чембало, Каламіту, Загайтання, що входять до музею-заповідника «Херсонеса», вже чудово зберегли?»
- Читач «Sana0206» із Севастополя передбачає «Ну все, прощавай музей-заповідник. Облаштують черговий шоу-бізнес майданчик, а то ще й будинки для паломників. І буде черговий парад лицемірства».
Характерно, що «міністр» Юрій Кований представляв заповідник «Кам'яна могила» навмисне упереджено, з далеким наміром на те, що, мовляв, Україна не могла впоратися з упорядкуванням заповідника, і тут прийшли росіяни і все виправили.
Насправді окупанти завдали заповіднику смертельної небезпеки, коли замінували його у квітні 2022 року. Про факт мінування стало відомо від одного з головних мелітопольських колаборантів Юрія Радькова, родича якого призначено головою окупаційної міліції. Він сказав місцевим про те, що лісиста місцевість та дороги до «Кам'яної Могили» заміновані.
Кам'яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя в Запорізькій області. З 2008 року – Національний історико-археологічний заповідник
«За нашою інформацією, це справді так. Окупанти намагаються не лише обмежити пересування мирних жителів, а ще, мабуть, бояться, що ті почнуть партизанити. Крім того, окупанти риють окопи в селах поблизу заповідника, а на джерелах села Терпіння облаштовують свій табір», – підтвердив тоді інформацію прессекретар Запорізької обласної військової адміністрації Іван Ареф'єв.
- Музей-заповідник «Кам'яна могила» – найдавніша пам'ятка культури та об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Це невеликий (240 на 160 метрів) масив із брил пісковику в долині річки Молочної. Містить 87 гротів і печер, у 65 з яких збереглися тисячі унікальних петрогліфів, що охоплюють величезний історичний період від пізнього палеоліту до Середньовіччя.
- Цей пам'ятник в українському степу давніший за Єгипетські піраміди і Стоунгендж.
Кам'яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя в Запорізькій області
Відомості про злиденність та занедбаність пам'ятника – суцільна брехня. Щорічно заповідник відвідувало понад 50 тис. туристів, серед яких було багато іноземців. У різний час «Кам'яну Могилу» відвідували Верховний Лама Непалу, видатний дослідник океану Жак Ів Кусто, президенти та прем'єри багатьох країн. 2006 року за рахунок спонсорської допомоги від ВАТ «Дніпроспецсталі» у будівництво музейного комплексу було інвестовано 2020 тис. грн. З 2008 року заповідник фінансувався із державного бюджету. На проведення капітального ремонту будівлі музею-комплексу було відкрито фінансування на суму 800 тис. грн. Заповідник був включений у внутрішні та міжнародні туристичні маршрути як об'єкт для відвідування учасниками та гостями Євро-2012.
Більше того, якихось заслуг Росії у збереженні та музеєфікації цього об'єкта історики не знають. «У дореволюційній Росії ніхто не звернув належної уваги на унікальні малюнки Кам'яної Могили, – наголошують історики. – Вони були довго забуті, хоча вже тоді могли стати в один ряд із визначними зразками первісного мистецтва Західної Європи». І музей, і заповідник створено українськими вченими. Вузловим пунктом історії вивчення пам'ятки первісної культури стали 1936-38 роки, коли у Південній Україні працювала Азово-чорноморська археологічна експедиція. У 1950-х роках у Північному Приазов'ї, що в долині річки Молочної, намічалося будівництво Молочанського водосховища, що дозволяло провести зрошення степового краю. У зону затоплення потрапляв і неповторний пам'ятник. Тоді зусиллями вчених його було врятовано, і, відповідно, проведено ретельну експедицію.
У наші дні Кам'яна Могила стала місцем масового туризму, сюди приїжджали з різних куточків країни та з-за кордону численні любителі історії. З північного боку біля підніжжя пагорба розташована будівля музею «Первинне мистецтво Кам'яної Могили», де зібрано унікальні експонати історії мешканців південних степів від епохи пізнього палеоліту до бронзового віку та середньовіччя. За дорученням Ради Міністрів України у 1986 році Міністерство культури України створило Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила», завданням якого є вивчення, охорона та пропаганда пам'ятника. У 2007 році «Кам'яна Могила» стала Державним історико-археологічним заповідником, а указом Президента України від 10 вересня 2008 року заповіднику надано статус Національного.
Вирішальну роль в організації музею та заповідника відіграв український вчений Борис Михайлов (1936-2008), засновник і перший директор музею-заповідника, уродженець Мелітополя. Результатом дослідницької роботи Михайлова стало видання понад 100 наукових публікацій у виданнях НАН України та Росії, у тому числі монографії «Петрогліфи Кам'яної Могили» (1994, 1999, 2005), «Історія міста Мелітополя» (1998, 2006), «Підземний «Ермітаж» Приазов'я» (1998, 2005, 2008), «Мелітополь: природа, археологія, історія» (2002, 2007), збірка наукових статей «Кам'яна Могила та її околиці» (2003). 2003 року вийшов фотоальбом «Кам'яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні», який став «Книжкою року-2004».
Щодо ситуації на фронті зрозуміло, що навіть якщо заповідник «Кам'яна могила» буде привласнений російськими музейниками із Севастополя, то до звільнення Запорізької області вони нічого зробити не встигнуть, проте нашкодити можуть, що й становить найбільшу небезпеку.
Copyright 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
