Польський уряд спрощує правила працевлаштування для іноземців.
Посадовці обіцяють, що запропоновані зміни будуть корисні як для бізнесу, так і для закордонних працівників.
У жовтні уряд затвердив розроблені Міністерством внутрішніх справ зміни до низки нормативних актів, зокрема до Закону про іноземців, а 17 листопада урядовий проєкт підтримала нижня палата польського парламенту – Сейм.
Які зміни приготувала польська влада та що вони означають для громадян України, які працюють у нашого західного сусіда або планують працевлаштуватися над Віслою?
Про це пише портал "Європейська правда", інформує UAINFO.org.
Вимушені зміни
Польська економіка стрімко розвивається протягом кільканадцяти років. Не змогла завадити цьому розвитку навіть криза, спричинена пандемією коронавірусу.
Минулого року ВВП Польщі скоротився лише на 2,8%, у той час як в інших країнах ЄС рецесія була значно вищою (у Німеччині – 5%, у Франції – 8,3%, а в Італії – 8,8%). А вже цього року експерти прогнозують Польщі економічне зростання на рівні 5,1% ВВП.
Ще у жовтні аналітики компанії Coface заявляли, що польська економіка вже вийшла на "допандемічний рівень".
А разом з економічним відродженням ще відчутнішою стає потреба в додаткових робочих руках, яку польський ринок вже кілька років не в змозі покрити без залучення іноземних працівників. Свої корективи внесла також зростаюча конкуренція на світовому ринку за працівників – гостру нестачу кадрів відчувають й інші країни, зокрема Німеччина та Велика Британія.
З іншого боку, спрощення польською владою процедури працевлаштування іноземців було дуже істотною потребою українських громадян.
Як показали результати соціологічного опитування "Громадяни України на польському ринку праці: досвід, виклики та перспективи", проведеного в 2019 році EWL Group та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, про це заявляли 44% респондентів, а для 37% опитаних найважливішим питанням було скорочення періоду очікування на рішення польських чиновників у справах легалізації.
Проблема "другого кроку"
Правила працевлаштування економічних іммігрантів у Польщі вже протягом кільканадцяти років є найбільш ліберальними з-поміж усіх країн ЄС.
Проте "простота" здебільшого стосувалася так званого "першого кроку" іноземців, які вирішили працевлаштуватися у Польщі.
Читайте також: Через підробку COVID-документів Польща може обмежити в'їзд українців до країни — журналіст
Таким кроком було запровадження в 2007 році спрощеної процедури, на підставі якої громадяни шести країн, в тому числі України, могли працювати над Віслою без дозволу протягом шести місяців впродовж календарного року. А від 2017 року додався ще й безвіз, коли для того, щоби працевлаштуватися у Польщі на короткий строк (до 90 днів), українці навіть не потребують трудових віз.
Однак ситуація кардинально змінюється під час "другого кроку" – спроб громадян України продовжити своє перебування та працевлаштування у Польщі.
Читайте також: Польша выступила за созыв совета НАТО из-за ситуации с мигрантами на границе
Це пояснюється передусім заплутаністю правил, цілою низкою вимог та довгим часом розгляду легалізаційних документів у польських управліннях.
Так, наприклад, терміни очікування дозволів на проживання та працю (так звані "карти перебування") в Нижньосілезькому воєводстві сягали від кільканадцяти місяців до кількох років.
Ця невтішна картина дещо змінилася у 2020 році.
Впроваджені урядом спеціальні рішення на час пандемії дозволили іноземцям затриматися в Польщі на довший час без необхідності продовжувати легалізаційні документи та відвідувати польські управління.
Однак правила, які містяться в так званих "ковідних законах", є тимчасовими, і їхня дія завершиться після 30 днів з моменту завершення у Польщі епідемії COVID-19. Розуміючи це, польський уряд вирішив внести зміни у Закон про іноземців, на яких наполягали польські підприємці та на які так чекали закордонні працівники.
Зняття бар'єра для кар'єрного зростання
Ухвалені польським Сеймом нововведення передбачають спрощення легалізаційних процедур, що мають заохотити закордонного працівника подавати заяву на дозвіл на тимчасове чи постійне проживання у Польщі (т.зв. "карту перебування", яка видається іноземцям у Польщі на термін до трьох років).
Крім того, передбачене оцифрування цього процесу, що неодмінно порадує не лише іммігрантів, а й польських роботодавців.
Відтак від іноземця при поданні заяви на "карту перебування" більше не вимагатимуть наявність задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Замість цього вистачить інформації про те, що заробіток закордонного працівника – не менший від мінімальної заробітної плати у Польщі.
На практиці це означатиме, що іноземець, який подає заяву на надання йому дозволу на тимчасове чи постійне проживання у Польщі, не повинен буде долучати до документів умови оренди житла чи документ, який підтверджує право власності на квартиру.
Підтвердити своє соціальне забезпечення громадянин України зможе, надавши лише договір працевлаштування з вказаною заробітною платою.
Окрім цього, зменшення паперового навантаження скоротить час обробки заяв, адже зменшиться перелік інформації, яку чиновники мають перевірити.
Черговим вагомим пунктом поправок є запропонований перелік обставин, які не вимагають від іноземця зміни (видачі нового) дозволу на проживання та роботу в Польщі. Серед таких обставин є, зокрема, зміна займаної іноземцем посади зі збереженням переліку його обов'язків або збільшенням годин праці зі зростанням зарплати.
На сьогодні, наприклад, зміна назви посади іноземця, який працює за трудовим договором, вимагає повторного подання заяви на дозвіл на роботу, а також дозвіл на проживання у Польщі. Відсутність необхідності заново подавати документи при зміні посади збільшує шанси громадян України на кар’єрне зростання у польських компаніях, підвищує мотивацію, дає можливість прискорення професійного розвитку, а відтак і зарплати.
Перше працевлаштування на два роки
Зміни торкнуться також і "першого кроку" працевлаштування громадян України в Польщі.
Польська влада вирішила продовжити з 6 до 24 місяців термін, протягом якого громадяни шести країн, в тому числі й України, можуть працювати над Віслою без дозволу, на підставі декларації про доручення роботи (т.зв. "освядченє").
На сьогодні декларація про доручення роботи іноземцю (так званий спрощений режим для громадян України, Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії та Молдови), яку подає роботодавець, дає підстави на працевлаштування в Польщі протягом шести місяців на рік, а отримання наступного "освядченя" вимагає щонайменше піврічної перерви.
На практиці це означає, що українці зможуть працевлаштовуватися у Польщі без дозволу на роботу навіть на два роки.
Відповідно, це збільшує можливості для робітників отримувати підвищення та більшу зарплатню.
Окрім того, це нововведення розвантажить польських чиновників, що призведе до пришвидшення розгляду справ у відповідних управліннях Польщі.
Менше бюрократії
Нові поправки до Закону про іноземців встановлюють чіткі 60-денні строки розгляду питання про надання дозволу на тимчасове проживання ("карти перебування"). Ці 60 днів будуть відраховуватися з моменту усунення всіх формальних недоліків у заяві про надання дозволу на проживання в першій інстанції.
Запровадження двомісячного терміну розгляду справ – це дуже важливе нововведення, оскільки воно дає шанс на те, що
тривалі очікування на рішення польських чиновників нарешті залишаться в минулому.
На користь іноземних працівників впроваджуються також терміни розгляду заяв про надання дозволу на постійне проживання та статусу резидента ЄС. За новими правилами новий шестимісячний термін також буде відраховуватися з моменту усунення всіх формальних недоліків у поданій заяві.
Як і в попередньому випадку – це дуже необхідний крок, оскільки існуючого офіційного терміну – 90 днів – польські управління часто не дотримувалися, а в деяких воєводських установах іноземці роками очікують на рішення у справі видачі дозволу на постійне проживання та статусу резидента ЄС.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
