Американський інженер і винахідник Персі Спенсер
Чимало наукових відкриттів були зроблені завдяки випадковостям чи помилкам експериментаторів. Саме так у сучасному світі з'явилися кевлар, сахарин, мікрохвильові печі, кардіостимулятори й навіть пеніцилін.
OBOZ.UA зібрав інформацію про п'ять винаходів, творці яких упіймали удачу за хвіст і змінили світ, інформує UAINFO.org.
Кевлар
Поліпарафенілен-терефталамід, більш відомий як кевлар, створила американська вчена-хімік польського походження Стефані Кволек.
У 1965 році вона працювала в DuPont. Ця компанія хотіла отримати новий полімер – легкий і міцний одночасно, щоб використовувати його в автомобільних шинах.
Кволек провела не один експеримент і виявила особливе утворення ланцюжків молекул, яке було винятково міцним і жорстким. Однак отриманий розчин був дивним, каламутним та водянистим. Інші вчені могли б викинути "невдалий" матеріал. Інженер-прядильник категорично відмовився заливати цей розчин у машину, боячись зіпсувати її. Стефані насилу вмовила його на експеримент.
Отримана нитка виявилася вп'ятеро міцнішою за сталь, а її характеристики здивували навіть Кволек. Вона спершу припустила, що прилад зламався – такими високими були цифри.
До 1971 року нове волокно пройшло додаткові випробування, удосконалення та було представлено світу як кевлар.
Сахарин
Німецький хімік Костянтин Фальберг зробив своє абсолютно випадкове відкриття у 1879 році.
Учений, який працював над похідними кам'яновугільної смоли, помітив, що його їжа стала дивно солодкою. Він припустив, що смак пов'язаний із з'єднанням сульфіміду бензойної кислоти, над яким він працював перед цим.
Уже через п'ять років було розпочато промислове виробництво сахарину – речовини у 700 разів солодшої за цукор із меншою калорійністю. Він маркується як Е 954 та дозволений до застосування у всіх продуктах харчування у більш ніж 90 країнах світу.
Мікрохвильова піч
Американський інженер і винахідник Персі Спенсер працював у компанії Raytheon, підряднику Міністерства оборони США, і в 1945-у зробив знакове для себе відкриття.
Він зауважив, що НВЧ-випромінювання здатне нагрівати предмети. Народилося кілька легенд, як саме він це зробив. За однією з версій, він помітив, як нагрівся бутерброд, покладений на ввімкнений магнетрон. Інша версія пов'язана з тим, що Спенсер дуже любив солодощі і шоколадний батончик, залишений у його кишені, розтанув, коли вчений стояв перед активним радаром.
Заявку на патент на мікрохвильову піч було подано 8 жовтня 1945 року. Виробник назвав її Radarange.
Імплантований кардіостимулятор
Американський інженер Вілсон Грейтбатч розробив внутрішній кардіостимулятор у 1956 році. Перед цим він працював над створенням пристрою для Науково-дослідного інституту хронічних захворювань, який мав записувати серцевий ритм.
Учений випадково вставив у свій експериментальний апарат непідходящий резистор і зауважив, що замість запису машина почала видавати нерегулярний імпульс. Так у нього виникла ідея розробити інший прилад, який виробляв би регулярні невеликі імпульси і тим самим стимулював би хворе людське серце.
У 1961 році ліцензія на пристрій була представлена Medtronic, компанії з Міннеаполісу (США), яка розробила зовнішній кардіостимулятор.
Пеніцилін
Різке зростання середньої тривалості життя у XX столітті завдячує саме пеніциліну. Завдяки цій антимікробній речовині лікарі змогли лікувати такі тяжкі захворювання, як бактеріальний ендокардит, менінгіт, пневмококова пневмонія, гонорея, сифіліс.
Шотландський лікар і мікробіолог Олександр Флемінг відкрив перший в історії антибіотик випадково. Кажуть, він не завжди ідеально мив лабораторні прилади, як того вимагала інструкція.
Якось, повернувшись із двотижневої відпустки, учений виявив, що на забрудненій чашці Петрі з бактеріями Staphylococcus aureus утворилася пліснява. Вивчивши плісняву, він помітив, що стафілококи навколо цвілевих грибів стали прозорими через руйнування клітин.
Дослідження Флемінга продовжили його колеги Говард Флорі та Ернст Чейн з Оксфордського університету. Саме їм приписують розробку пеніциліну для використання у якості ліків на мишах.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
