"В економіці знову «зрада». Тепер зрадою називають перспективу введення нового податку на імпорт у розмірі 10 відсотків. Але чи це зрада? Хіба це можна назвати неправильним рішенням? Ніт. Це рішення можна назвати поганим. Бо зараз всі рішення в економіці або погані або дуже погані. Але це правильне погане рішення", — про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише Сергій Фурса, інформує UAINFO.org.
"Чому? Які наявні ключові проблеми зараз в економіці, з яким має працювати держава? Це величезний дефіцит бюджету. І це девальвація гривні. Так, є ще безробіття, падіння економіки, закриті порти для експорту і так далі і так далі. Але чи може тут щось вдіяти держава? Чи може вплинути? Чи може, наприклад, щось зробити таке держава, що приведе то інвестицій збоку бізнесу? Ні. Поки триває війна це не можливо.
Яке основне завдання в таких умовах? Збереження хиткої макроекономічної стабільності. Що, поки що, вдається. В результаті, ми навіть бачимо пожвавлення економічної активності на більшості вільній від російських загарбників території країни після початкового шоку кінця лютого початку березня.
Отже, ключове завдання — збереження цієї макроекономічної стабільності поки триває війна. Це ключ не тільки для більш менш нормальної ситуації в економіці, враховуючи війну, але й для перемоги у цій війні. Бо в нас йде війна не тільки на фронті, а й війна на виснаження економіки. І втрата макроекономічної стабільності відразу призведе до поразки. Саме тому збереження макроекономічної стабільності є основним завданням в економіці.
Читайте також: Восени українців чекає подорожчання продуктів харчування та палива – голова АПТМ
І головні загрози для цього завдання — це ризик швидкої девальвації і ризик дефіциту бюджету, який може призвести до неконтрольованого друку коштів, що знов запустить механізм швидкої девальвації. Яка завжди за собою веде інфляцію.
Чи допомагає новий потенційний податок на імпорт вирішити це завдання? Так.
Перш за все, більше податків на імпорт означає збільшення надходжень в бюджет, а значить менший дефіцит бюджету. А це означає менше друку гривні. І так, в ідеальному світі весь дефіцит бюджету перекривався б нашими західними партнерами. Але на жаль світ не ідеальний, бо в ідеальному світі не було б війни, бо не існувало б Росії, а західна допомога не перекриває повністю дефіцит бюджету. Ба більше, західна допомога може йти виключно на фінансування соціалки. Заборонено використовувати ці кошти на підтримку армії. А наразі всі доходи бюджету менше, ніж витрати на армію.
Друге — більші податки на імпорт означають менше цього імпорту. Бо він дорожчає і його менше купують. Менше попит на імпорт. А менше імпорту означає менший торговельний дефіцит. Що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну. А менший торговельний дефіцит — це менший тиск на гривню.
Читайте також: Чи надовго з нами долар по 40
Отже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни. А отже є правильним. Хоч і поганим. І хоч і не популярним. І можна тільки вітати, коли в умовах війни приймають непопулярні рішення. Бо популізм завжди є шляхом до економічного пекла. А в умовах війни цей шлях є дуже коротким. І ми вже двічі наступили на ці граблі, із державним регулюванням цін на пальне і з пільгами для ввезення авто. Третій раз вже зайвий.
Це збільшить цей податок ціни в Україні і чи зменшить купівельну спроможність громадян? Звісно так. Тому це рішення погане. Але це має попередити шалену девальвацію і інфляцію, у разі яких купівельна спроможність громадян впаде на кілька порядків сильніше. Саме тому це правильне рішення.
І дуже дивує, коли люди шукають зраду у непопулярних рішеннях. Бо логіка непопулярного рішення завжди більш потужна. Бо якщо влада наважилась, бо якщо політики знайшли в собі сили прийняти не популярне рішення, це означає, що це рішення точно дуже корисне. Це як з несмачними ліками в дитинстві. Чим вони гіркіші, тим більше користі", — завершує Фурса.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
