Україна наближається до інтеграції в європейський фінансовий простір. Верховна Рада 10 листопада ухвалила за основу законопроєкти щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (№14327-д і №15503), повідомили у парламенті, пише УНН.
Деталі
"За" перший проголосували 249 народних депутатів. За інший — 258.
Законопроєкт №14327-д, як пояснили у НБУ, спрямований на приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до європейського та виконання умов, які дадуть змогу Україні подати заявку про приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
SEPA — спільний платіжний простір, яким користуються понад 500 млн людей і бізнесів у понад 41 країні Європи, зазначили у Мінфіні.
"Документ передбачає можливість здійснювати міжнародні перекази в євро швидше, без зайвих комісій та за єдиними правилами для всіх країн-учасниць SEPA. Крім того, документ посилює контроль за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ", — вказали у парламенті.
Мінфін по пунктах пояснив, що це дасть:
- перекази в євро — швидко й без зайвих посередників;
- комісії — від 0 до 5 євро замість нинішніх значно вищих витрат;
- кошти на рахунку — практично миттєво;
- у країні залишатиметься 70–100 млн євро щороку, які сьогодні йдуть на банківські комісії.
Законопроєкт, за даними НБУ, спрямований, зокрема, на забезпечення:
- прозорості бенефіціарної власності – передбачається удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень;
- запровадження інституту викривачів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, зокрема, визначення прав та гарантій їх захисту, серед яких створення анонімних каналів повідомлень, конфіденційність, безоплатна правнича допомога, звільнення від юридичної відповідальності у визначених цим законопроєктом випадках тощо;
- створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Це ‒ інформаційно-комунікаційна системи для обліку банківських рахунків, рахунків у цінних паперах, платіжних, інших рахунків, електронних гаманців фізичних осіб, договорів про надання індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, яка забезпечує онлайн-доступ до Реєстру, зокрема для уповноважених осіб визначених законом органів, з метою розслідування злочинів, у тому числі з відмивання коштів і фінансування тероризму.
У Реєстрі, як пояснили у НБУ, фіксуватиметься факт відкриття фізичною особою рахунку чи банківського сейфу в конкретній фінансовій установі, але без жодної інформації про наявні на рахунку суми чи рух коштів. Інформація про наявність рахунку фізичної особи в певній фінансовій установі є банківською таємницею. Доступ до такої інформації може бути наданий виключно у випадках, прямо передбачених законодавством, та лише уповноваженим органам – АРМА, НАЗК та БЕБ ‒ у встановленому законодавством порядку.
Адміністратором та держателем Реєстру буде Міністерство фінансів України. Положення про Реєстр, порядок його створення і ведення затверджуватиметься Міністерством фінансів за погодженням із НБУ та НКЦПФР.
Окрім того, у законопроєкті також передбачається збільшення порогової суми фінансового моніторингу з 400 тис. грн до 550 тис. грн.
За даними Мінфіну, у фінансовому моніторингу очікуються такі зміни:
- поріг обов'язкового моніторингу зросте з 400 тис. грн до суми, еквівалентної понад 10 тис. євро (орієнтовно 550 тис. грн);
- для азартних ігор поріг не змінюється — 55 тис. грн;
- штрафи не підвищуватимуться.
Реєстр рахунків і сейфів міститиме лише IBAN, ім'я власника та назву банку. Дані про залишки коштів, рухи по рахунках і вміст сейфів до нього не потраплять, зазначили у Мінфіні.
Які переваги надає приєднання до SEPA
За даними НБУ, нове законодавство торкнеться кількох сфер:
- для банківської системи. Приєднання до SEPA забезпечить українським банкам рівні умови конкуренції з європейськими фінансовими установами, спростить та здешевить оброблення транскордонних платежів у євро. Це відкриє нові можливості для залучення клієнтів, розвитку сучасних платіжних продуктів і технологічних інновацій. Водночас інтеграція до європейського платіжного простору сприятиме підвищенню якості банківських послуг, посиленню конкуренції та зміцненню довіри до української банківської системи;
- для бізнесу. SEPA означатиме швидші, дешевші та простіші розрахунки з європейськими партнерами, зменшення операційних витрат і кращі умови для розвитку міжнародної торгівлі. За оцінками Міністерства фінансів, загальна щорічна економія на міжнародних переказах може становити 70–100 млн євро, а для малого та середнього бізнесу, який регулярно експортує товари й послуги до ЄС, – у середньому близько 4 тис. євро на рік на одне підприємство. Прозорість і стандартизація платежів також сприятимуть зміцненню довіри європейських контрагентів та розширенню можливостей для українських компаній на ринку ЄС;
- для громадян. Приєднання до SEPA зробить перекази в євро між Україною та країнами Європи швидшими, доступнішими за вартістю та зручнішими. Наприклад, у Молдові базова мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро.
SEPA_Факти_10_11_26.pdf
Другий ухвалений за основу законопроєкт, №15503, передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
