В цій статті:
• Перший сценарій — повернення до «нормальності»
• Другий сценарій — «Тегеранський шлагбаум»
• Третій сценарій — силова відповідь США
• Торгова стратегія
Дисклеймер: Орієнтовний переказ змісту есе Артура Хейса подано з ознайомчою метою. Наведені нижче судження є особистими поглядами автора першоджерела. Його думка може не збігатися з думкою редакції Incrypted.
Ексглава криптовалютної біржі BitMEX Артур Хейс опублікував нове есе — «Зона без торгів» (No Trade Zone). У ньому він пояснив, чому нинішній ринок непридатний для активної торгівлі та коли він готовий перейти до нарощування позицій.
На його думку, ключову роль у цьому процесі відіграють два чинники — поширення ШІ, що створює тиск на економіку, і конфлікт на Близькому Сході, здатний порушити глобальні постачання сировини.
Хейс виокремлює три сценарії розвитку подій і показує, як кожен із них може вплинути на ліквідність, ринки та вартість біткоїна. Водночас ключовим драйвером у всіх випадках залишається доступний обсяг грошової маси та реакція центробанків на можливі потрясіння.
Команда Incrypted підготувала короткий переказ тексту.
Я називаю поточну ситуацію на ринку «зоною без торгів». У першому кварталі торгова активність Maelstrom практично зійшла нанівець. За винятком поступового збільшення лонгу по Hyperliquid, ми фактично нічого не робили. Для цього є дві причини:
- поширення агентних ШІ-систем, які починають витісняти працівників інтелектуальної праці в розвинених економіках. Це створює дефляційний тиск на фінансову систему. Я детально розбирав це в есе «Усе гаразд»;
- геополітика. Після публікації минулого есе США за підтримки Ізраїлю розпочали війну з Іраном. За кілька тижнів ключове питання зводиться до одного — як функціонуватимуть потоки сировини через Ормузьку протоку.
Я не експерт із воєн і не маю інсайдерської інформації. Я дивлюся на наративи, використовую дані й намагаюся зрозуміти, що це означає для портфеля. Моє завдання — прибрати шум і залишити лише важливе.
У моїй моделі є три сценарії. Я розберу кожен із них і подивлюся, як вони впливають на біткоїн. Четвертий — ядерний конфлікт — не має інвестиційного сенсу, тому я його не розглядаю.
Перший сценарій — повернення до «нормальності»
У цьому разі війна швидко закінчується, і світ повертається до довоєнного статус-кво. Але це не скасовує головний структурний тренд — заміщення працівників інтелектуальної праці дешевшими та ефективнішими ШІ-агентами.
Американська економіка найбільш уразлива до цього процесу, оскільки близько 70% її ВВП формується за рахунок споживання. Це споживання фінансується кредитом на балансах банків.
Якщо значна частина позичальників втрачає дохід і перестає обслуговувати борги, банківська система фактично стає неплатоспроможною. У такому разі їй потрібна масштабна підтримка за рахунок емісії грошей з боку центробанку.
Проблема в тому, що цей процес уже запущено. Прострочення за споживчими кредитами зростають, і це відбувається ще до реальних масових звільнень.
Я постійно бачу новини про те, як компанії скорочують значну частину співробітників, бо ШІ-агенти виявляються продуктивнішими за середню людину.
Нещодавно я спілкувався з підприємцем, який керує успішною ігровою компанією. У нього був технічний досвід, і під час різдвяних свят 2025 року він вирішив протестувати одну з нових моделей Claude. Його вразило, наскільки швидко можна створювати робочий код.
За кілька місяців він зібрав свою команду інженерів і поставив завдання — вибудувати процес, у якому ШІ-агенти зможуть писати код цілодобово. Вони автоматизували майже все, включно з перевірками. У результаті щоранку команда отримувала готовий і протестований код, який залишалося лише переглянути.
Один зі співробітників самотужки закрив шестимісячний план розробки за чотири дні, використовуючи ШІ-агентів. Після цього стало очевидно, що поточна модель роботи більше не має сенсу. У найближчі тижні компанія планує скоротити близько половини персоналу.
Це хороший приклад того, що відбувається на рівні всієї економіки. В епоху агентних ШІ середній фахівець стає непотрібним, тоді як найсильніші співробітники отримують кратне зростання продуктивності.
У міру того як моделі отримуватимуть глибшу спеціалізацію, під загрозою опиниться дедалі більше працівників інтелектуальної праці. Водночас система соціальної підтримки не здатна компенсувати падіння доходів.
Середній рівень допомоги з безробіття у США в рази нижчий за зарплати таких працівників. Як наслідок, у людей просто не залишається вибору — вони починають допускати прострочення за кредитами. Це означає, що тиск на банківську систему лише посилюватиметься.
Для біткоїна це неоднозначний сценарій.
З одного боку, після завершення конфлікту ціна може трохи зрости. Це природна реакція на зниження геополітичної невизначеності. Але я не думаю, що це стане початком стійкого зростання.
Головна проблема в тому, що дефляційний ефект від упровадження ШІ нікуди не зникає. Він продовжує накопичуватися в системі. Доти, доки Федеральна резервна система США (ФРС) не почне заливати її грошима, щоб закрити діру в банківських балансах, спричинену дефолтами за споживчими кредитами, біткоїн не зможе показати значуще зростання.
Це не означає, що ціна не може короткостроково зрости, наприклад, у діапазон $80 000-90 000. Але для мене цього недостатньо, щоб агресивно нарощувати позиції.
Я не знаю, скільки часу знадобиться, щоб банківська система почала давати збої, але щотижня з’являється дедалі більше сигналів — скорочення, зростання прострочень, тиск на доходи.
Цікаво й те, що після припинення вогню акції американських SaaS-компаній продовжили падіння, тоді як біткоїн утримався і навіть показав зростання.
Це може бути першою ознакою розриву кореляції. Але, на мій погляд, поки що надто рано робити висновок, що біткоїн уже заклав у ціну дефляційний шок, спричинений ШІ.
Другий сценарій — «Тегеранський шлагбаум»
У цьому разі США не можуть або не хочуть зупинити Іран від обмеження судноплавства через Ормузьку протоку. Іранський уряд реалізує свою погрозу й дозволяє прохід «дружнім» суднам лише за умови сплати мита — близько $2 млн за транзит одного судна.
Оплата може здійснюватися в юанях, криптовалюті, доларах або через інші домовленості. Але питання тут у тому, що якщо для проходження протоки потрібен юань, то компаніям необхідно десь його брати. Це запускає ланцюгову реакцію.
Більшість країн мають торговельний дефіцит із Китаєм. Це означає, що вони не отримують юані природним шляхом через експорт. Єдиний спосіб отримати значний обсяг — це продавати доларові активи, купувати золото, а потім обмінювати його на юані через ринки в Шанхаї або Гонконгу. Тенденція вже відображається в даних.
У результаті:
- країни розпродають казначейські облігації США та акції;
- зростає попит на золото;
- посилюється роль юаня в міжнародній торгівлі.
Для системи Pax Americana це критично. Економіка США залежить від припливу іноземного капіталу, який фінансує державні витрати. Якщо цей потік скорочується, вся конструкція починає втрачати стійкість.
Додатково ситуацію може погіршити варіант розвитку подій, за якого США самі запроваджують блокаду протоки. У такому разі транзит стає ще більш хаотичним — з’являються винятки, подвійні платежі, політичні домовленості.
Але суть не змінюється. Якщо володіння доларом більше не гарантує доступу до сировини та безпеки постачань, виникає просте запитання — навіщо його взагалі тримати.
По суті, це сценарій кінця нафтодолара і переходу до нової моделі, де ключову роль відіграють юань і золото. У перспективі в Ірану немає стимулу приймати оплату в доларах, з огляду на санкції.
У такій системі країни повинні будуть переглядати свої стратегічні резерви. Замість купівлі американських облігацій вони накопичуватимуть золото, щоб потім конвертувати його в юані для оплати торгівлі. Ринки при цьому реагують не на поточну частку валют, а на напрям руху. Навіть якщо долар залишається домінувальним, сам факт прискорення переходу до альтернативної системи стає важливим сигналом.
З погляду інвестора це означає, що продаж доларових активів може розпочатися задовго до того, як громадськість визнає зміну глобальної резервної валюти.
Для біткоїна цей сценарій спочатку виглядає погано.
Коли країни починають продавати доларові активи, щоб отримати юані й оплатити транзит або покрити дефіцит сировини, падають ціни на облігації та акції. Цей процес може йти повільно, але через вбудоване в систему кредитне плече навіть невеликий рух здатен спричинити обвал. Це відбивається і на волатильності боргового ринку.
У таких умовах біткоїну буде складно зростати. Коли волатильність підвищується, а акції великих американських технологічних компаній падають, інвестори знижують ризик по всьому портфелю. Біткоїн теж потрапляє під розпродаж.
Цінове ралі буде можливе лише тоді, коли ситуація стане настільки поганою, що для порятунку системи знадобиться грошова емісія. Ключовий індикатор тут — індекс MOVE, який відображає волатильність ринку американських облігацій. Якщо він піднімається вище 130, можна очікувати увімкнення «грошового принтера» в тій чи іншій формі.
Саме цього моменту я б і чекав. Намагатися зайти раніше, на мій погляд, не найкраща ідея. Співвідношення ризику та дохідності не виправдовує спробу вгадати дно в момент, коли традиційні ринки ще тільки входять у фазу системного стресу.
Мій орієнтир для біткоїна в такому сценарії — $60 000. Якщо ціна протестує цю зону й встоїть удруге, тоді можна поступово нарощувати ризикові позиції.
Третій сценарій — силова відповідь США
У цьому разі ВПС і флот США знищують здатність Ірану втручатися в судноплавство через Ормузьку протоку. Протока відкривається, і будь-які судна можуть проходити без додаткових витрат.
Це виглядає як відновлення домінування долара. У урядів знову немає потреби шукати альтернативні валюти або платити премію за сировину.
Але за цим стоїть більш екстремальний розвиток подій.
Фактично йдеться про повне руйнування Ірану, або, як висловлюється Трамп, — «відправлення в кам’яний вік». І ключовий ризик у тому, що перед остаточною поразкою Іран, найімовірніше, спробує реалізувати свою загрозу й знищити енергетичну інфраструктуру регіону.
Це означає зникнення значної частини видобутку та експорту нафти й газу в Перській затоці. У такому разі сировинні потоки просто перестануть функціонувати.
Глобальна економіка отримує шок пропозиції. Ціни на енергоносії та пов’язані з ними товари різко зростають, і в центробанків не залишається вибору — вони змушені друкувати гроші, щоб не допустити колапсу фінансової системи.
При цьому в низці країн можлива гіперінфляція національних валют, перебої з постачанням, дефіцит продовольства та соціальна нестабільність. У такій ситуації номінальне зростання активів не дорівнює зростанню добробуту. Навіть якщо біткоїн коштуватиме «дуже багато» знеціненої фіатної валюти, це не гарантує безпеки або доступу до базових ресурсів.
Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, потрібно дивитися на ринок нафти, а точніше — на різницю між короткостроковими та довгостроковими ф’ючерсами. Якщо останні починають зростати, то це означає, що ринок очікує тривалого дефіциту постачань. У цьому разі тиск на економіку посилюється.
Як і в попередніх сценаріях, перша реакція — розпродаж. Волатильність зростає, акції та облігації падають, інвестори знижують ризик. Біткоїн у цей момент також опиняється під тиском, зокрема через ліквідації.
Потім повторюється той самий механізм — коли фінансова система починає давати збої, запускається емісія, забезпечуючи сприятливі умови для зростання біткоїна.
Щоправда, на відміну від попередніх сценаріїв, тут є додатковий ризик — якщо руйнування Ірану призведе до подальшої ескалації та підвищить імовірність глобального конфлікту, зростання біткоїна може виявитися короткостроковим.
Торгова стратегія
Перш ніж говорити про портфель, важливо відповісти на запитання, що важливіше для біткоїна — кількість грошей чи їхня ціна?
Дохідність дворічних казначейських облігацій різко підскочила вище ставки ФРС одразу після початку війни. Це свідчить про те, що ринок очікує підвищення ставок для стримування інфляції на тлі зростання цін на енергоносії.
Але я вважаю, що саме кількість грошей визначає ціну біткоїна, а не їхню вартість. У біткоїна немає грошових потоків, тому ставка дисконтування не має значення. Його ціна у фіаті залежить від загального обсягу грошової ліквідності в системі.
Думаю, нас може очікувати ситуація, коли найбільші центробанки одночасно підвищуватимуть ставки й збільшуватимуть грошову масу — напряму або через банківську систему. На тлі зростання цін на їжу та енергію уряди просто будуть змушені субсидіювати ключові витрати, щоб уникнути соціальних потрясінь.
Водночас, щоб не допустити розгону інфляції в усіх секторах, центробанки підвищуватимуть ставки та стримуватимуть попит у кредитозалежних сегментах економіки. У результаті:
- вартість грошей зростає;
- але їхня кількість також збільшується.
Якби відбувалося лише посилення політики, усе було б просто — попит падає, і ціна біткоїна знижується. Але держави також змушені збільшувати витрати, оскільки потрібно фінансувати оборону, накопичувати сировину та забезпечувати стійкість економіки.
Якщо приватні інвестори не готові купувати державні облігації в достатньому обсязі, цю роль бере на себе центробанк або банківська система, використовуючи емісію. Саме це зростання грошової маси підтримує активи з обмеженою пропозицією — такі як біткоїн і золото.
Водночас активи, вартість яких залежить від дисконтування майбутніх грошових потоків, опиняються під тиском через зростання ставок.
Цю динаміку потрібно враховувати під час аналізу всіх сценаріїв. Без розуміння того, що важливіше — кількість чи ціна грошей — поведінка ринків здаватиметься нелогічною.
Тепер до портфеля.
Як довгостроковий інвестор, який не використовує кредитне плече, я можу дозволити часу працювати на мою користь. Останні дні показали невелику, але важливу зміну — біткоїн почав випереджати індекс SaaS-компаній. Це може стати сигналом до перегляду моєї ведмежої позиції, пов’язаної з дефляційним ефектом ШІ.
На поточний момент єдині активи, за якими я готовий нарощувати позиції, — це золото і HYPE. У найближчі тижні має відбутися запуск HIP-4, і я очікую, що це дозволить Hyperliquid зайняти значну частку ринку прогнозів і конкурувати з Polymarket і Kalshi.
Але загалом я волію поки що залишатися поза ринком. І сподіваюся, що політичні еліти оберуть менш руйнівний шлях.
Сообщение «Зона без торгів» — нове есе Артура Хейса. Короткий переказ появились сначала на INCRYPTED.
