В цій статті:
• Еволюція AMLBot: від перевірки адрес до повноцінної AML-інфраструктури
• Малий бізнес: ті самі ризики, але набагато менше ресурсів
• Регуляторний контроль як безперервний процес
• Як розслідування аналітиків впливають на системи оцінювання ризиків
• ШІ прискорює процеси, але не замінює розслідувача
• Bybit, Lazarus і розрив між швидкістю аналізу та реакцією з боку платформ
• Як не стати «випадковим шлюзом» для брудних коштів
Криптовалютним компаніям стає дедалі складніше виявляти й зупиняти підозрілі операції. Зловмисники швидше переміщують кошти між адресами, мережами, мостами та іншими сервісами, тому на їхнє виявлення і блокування залишається дедалі менше часу. Це наочно продемонстрував рекордний злам Bybit у лютому 2025 року.
Водночас зростають регуляторні вимоги до учасників ринку. Починаючи з 1 липня 2026 року в ЄС у повному обсязі діє звід правил MiCA, а крім того, компаніям потрібно дотримуватися правил передавання інформації про відправника й одержувача криптоактивів у межах Travel Rule.
Редакція Incrypted поспілкувалася з генеральним директором і співзасновником AMLBot В’ячеславом Демчуком про те, як за кілька років змінився ринок блокчейн-аналітики, яку роль у розслідуваннях сьогодні відіграє ШІ та чому виявити крадіжку недостатньо.
Еволюція AMLBot: від перевірки адрес до повноцінної AML-інфраструктури
Коли з’явилася ідея AMLBot і яким тоді був ринок? Що підштовхнуло вас до запуску власного рішення?
Ідея з’явилася ще у 2017 році, а повноцінний запуск AMLBot відбувся у 2019-му. Блокчейн-аналітика вже розвивалася, але серйозні рішення для дотримання регуляторних вимог здебільшого створювалися для великих бірж, фінансових організацій і державних структур.
Якщо ви представляли невелику або середню криптокомпанію — або просто хотіли зрозуміти, чи пов’язаний актив, що надійшов на ваш гаманець, із незаконною діяльністю, — вибір був обмеженим, дорогим і технічно складним.
Саме цей розрив ми й побачили. Нам здавалося неправильним, що такі інструменти доступні лише компаніям із великими бюджетами та окремими відділами регуляторного контролю.
Спочатку AMLBot був порівняно простим рішенням для перевірки адрес. Але в міру того, як ринок ставав більш регульованим, а фінансові злочини — складнішими, змінювалися й запити клієнтів. Їм знадобилися моніторинг транзакцій, KYC і KYB, інструменти для розслідувань, міжмережеве відстеження (cross-chain tracing) і повернення активів. Фактично продукт зростав разом із вимогами індустрії.
Яким виглядав AMLBot на початку і що являє собою компанія зараз — якщо говорити про команду, клієнтів і географію?
У 2019 році в нас була невелика команда й одна основна ідея — зробити AML-скринінг достатньо простим, щоб ним могла користуватися практично будь-яка криптокомпанія.
Сьогодні, за нашими даними, у команді понад 60 людей — фахівці з регуляторного контролю, аналітики, служба підтримки, супровід нових клієнтів і сертифіковані розслідувачі. Платформою користуються понад 1 000 компаній у 25 юрисдикціях.
Окрім перевірки гаманців, ми розвиваємо моніторинг транзакцій, KYC/KYB, блокчейн-розслідування, повернення активів та інструменти трасування із застосуванням ШІ.
Але головна зміна для мене не в цифрах. У 2019 році ми давали користувачеві можливість перевірити адресу. Зараз інфраструктура задіяна на всіх етапах — від запобігання надходженню підозрілих коштів на платформу до розслідування того, куди пішли викрадені активи після інциденту.
AMLBot, МВС Казахстану та проєкт Stop-piramida.kz підписали меморандум для боротьби з криптошахрайством 05.06.2026 Читати
Малий бізнес: ті самі ризики, але значно менше ресурсів
Більшість компаній у сфері регуляторного контролю прагнуть працювати з найбільшими біржами. Чому AMLBot вирішив окремо будувати продукт для малого та середнього криптобізнесу?
Не було одного моменту, коли ми сказали: «Тепер ідемо в малий і середній бізнес». Це виросло зі спілкування з клієнтами. Ми знову й знову чули одні й ті самі проблеми.
Невеликі компанії розуміють, що їм потрібна серйозна AML-інфраструктура, але багато наявних рішень від початку проєктувалися під бюджети, команди й технічні ресурси великих бірж. Вони можуть бути дорогими у впровадженні, складними для інтеграції та вимагати значної експертизи вже на етапі щоденної роботи.
Водночас самі ризики нікуди не зникають. Невеликий платіжний сервіс, позабіржовий майданчик (OTC) або біржа все одно мають перевіряти гаманці, враховувати непрямий зв’язок із ризиковими джерелами, моніторити транзакції та розбирати підозрілу активність. Тільки замість кількох спеціалізованих відділів цим іноді займаються одна-дві людини.
AML-блокування на криптобіржі: чому блокують акаунти та як цього уникнути 07.09.2026 Читати
Тому ми почали проєктувати продукт навколо тих завдань, які такі компанії приносили нам самі — швидша інтеграція, зрозумілі дані про ризики, автоматизація ручної роботи, гнучке ціноутворення та можливість поступово розширювати набір інструментів контролю в міру зростання бізнесу. Для нас доступність блокчейн-аналітики від самого початку була частиною ідеї AMLBot.
Якщо винести бюджет за дужки, чим процеси регуляторного контролю в невеликих компаніях відрізняються від тих, що вибудувані на великих біржах?
Найчастіше відрізняються не ризики, а ресурси для реакції на них. У великої біржі можуть бути окремі команди із санкцій, моніторингу транзакцій, розслідувань, регуляторної звітності та запитів правоохоронних органів. У невеликій компанії кілька з цих функцій можуть лежати на одному фахівцеві з регуляторного контролю.
Тому автоматизація та пріоритизація стають критично важливими. Не можна очікувати, що команда з трьох людей вручну розслідуватиме кожне спрацювання. Система має пояснювати, чому конкретна активність вважається ризиковою, відокремлювати сигнали, що потребують негайного розгляду, від менш значущих ризиків і давати достатньо контексту для обґрунтованого рішення.
У певному сенсі якісна технологія для регуляторного контролю невеликим компаніям навіть важливіша, оскільки в них набагато менше людських ресурсів, якими можна компенсувати неефективні інструменти.
Регуляторний контроль як безперервний процес
Яку регуляторну вимогу сьогодні найскладніше виконувати невеликим криптокомпаніям?
Я б не виокремлював одне окреме правило. Основна проблема в тому, що дотримуватися регуляторних вимог набагато складніше, ніж може здатися засновнику на старті, а правильну інфраструктуру бажано будувати від самого початку.
Якщо взяти ЄС, криптосервісам доводиться одночасно керувати кількома процесами — оцінюванням AML-ризику, моніторингом транзакцій, санкційним скринінгом, належною перевіркою клієнтів (customer due diligence) і вимогами Travel Rule.
Останні особливо помітні на практиці, оскільки інформація про відправника й отримувача має супроводжувати певні перекази, а компанії потрібні процедури на випадок, якщо ці дані неповні або відсутні.
У великій організації для кожного напряму можна виділити людей, технології й окремі процеси. У стартапу ті самі завдання можуть лежати на маленькій команді, яка одночасно намагається розвивати сам продукт і бізнес.
Тому KYC, KYT, санкційний скринінг і Travel Rule не повинні існувати як окремі острови. Завдання — побудувати систему, яка відповідає регуляторним очікуванням, але водночас не перетворює дотримання вимог на операційний бар’єр для зростання.
Як розслідування аналітиків впливають на системи оцінювання ризиків
У AMLBot є і продукт для регуляторного контролю, і окрема команда розслідувань. Як результати цієї роботи впливають на системи оцінювання ризиків, якими користуються ваші клієнти?
Ці напрями постійно обмінюються даними. Наші розслідувачі відстежують викрадені кошти крок за кроком до моменту, коли вони доходять до конкретного сервісу. Підтверджені гаманці зловмисників, проміжні адреси для відмивання та точки виведення потрапляють до тієї самої бази, яка використовується для оцінювання ризиків (risk scoring).
Це інший рівень сигналу порівняно з простим збиранням публічних списків, оскільки атрибуцію підтверджує фахівець у межах поточного розслідування, інколи ще до того, як сам інцидент стає публічним.
Працює й зворотний зв’язок. Якщо скринінг клієнта блокує адресу, команда розслідувань може надати контекст — звідки взялася мітка, чи є поліцейський звіт, запит на заморожування або судовий документ. Тоді позначка «високий ризик» перестає бути абстрактним числом і перетворюється на інформацію, на підставі якої можна ухвалювати рішення.
Нові маршрути через мости, дроблення коштів на свіжі адреси та інші схеми, які розслідувачі виявляють на практиці, потім враховуються під час розвитку моделі оцінювання ризиків.
ШІ прискорює процеси, але не замінює розслідувача
AMLBot розвиває AI Tracer. Що саме штучний інтелект може прискорити в розслідуванні відмивання коштів?
Головна перевага — скорочення обсягу повторюваної аналітичної роботи.
Уявіть, що вкрадені активи йдуть з одного гаманця на десять адрес, частина коштів проходить через мости, потім переміщується в інші мережі й знову дробиться. Ручна реконструкція такого потоку потребує аналізу сотень транзакцій і постійного вибору, яку гілку відстежувати далі.
ШІ може автоматизувати перший шар розслідування — слідувати за видимим рухом коштів, знаходити зв’язки між адресами, розпізнавати типові схеми відмивання, зіставляти переходи між блокчейнами та виокремлювати ймовірні точки призначення.
Ще один напрям — напівавтоматична розмітка та атрибуція. Алгоритми аналізують схеми транзакцій і зв’язки між адресами, щоб виокремлювати кластери, які можуть належати одній організації або сервісу. Це не скасовує перевірку, але дає змогу розслідувачу не вивчати кожну адресу з нуля.
У AI Tracer користувач може почати з ідентифікатора транзакції, після чого система будує видимий маршрут коштів через підтримувані гаманці, мости, біржі та блокчейни.
Однак ШІ не замінює розслідувача, особливо там, де йдеться про атрибуцію. Він змінює розподіл часу. Менше годин іде на механічну реконструкцію маршрутів, більше — на перевірку висновків, формування доказової бази, роботу з біржами та правоохоронними органами.
AMLBot запустив AI Tracer для миттєвого самостійного відновлення шляху криптотранзакцій 03.08.2026 Читати
Bybit, Lazarus і розрив між швидкістю аналізу та реакцією з боку платформ
AMLBot бере участь у LazarusBounty — ініціативі Bybit із відстеження та заморожування активів, пов’язаних з атакою 2025 року. У чому конкретно полягає робота вашої команди?
Ми — один з учасників програми й працюємо разом із командою Bybit з контролю ризиків у блокчейні (blockchain risk control team). На практиці завдання доволі приземлене, але потребує високої швидкості. Потрібно відстежувати викрадені кошти, коли вони проходять через мости, свопи та міксери.
Потім потрібно визначити момент, коли частина активів досягає сервісу, здатного реально щось зробити — біржі, позабіржового майданчика або емітента стейблкоїна. Після цього важливо максимально швидко передати команді регуляторного контролю готовий до використання пакет даних, щоб вона могла заморозити кошти.
Швидкість тут визначає дуже багато. Lazarus здатен переміщати активи за хвилини, а вікно для заморожування іноді вимірюється годинами.
Ми також передаємо підтверджені адреси іншим учасникам екосистеми, щоб невеликі платформи могли заздалегідь їх блокувати. Цей випадок добре показує, що вузьким місцем стає вже не лише трасування як таке, а швидкість реакції всього ланцюжка учасників.
Найшвидші цикли відмивання вже займають хвилини. Чи може ШІ закрити цей розрив, чи основне обмеження тепер — швидкість реакції бірж і правоохоронних органів?
ШІ здатен різко скоротити час виявлення, але це лише половина завдання.
Технології автоматизації стають доступними обом сторонам. Інструменти для програмування та автономні агенти знижують поріг входу й дають змогу виконувати дедалі складніші дії без постійної участі людини. Тому протистояти загрозам, що розвиваються з машинною швидкістю, за допомогою переважно ручних процесів стає дедалі складніше.
ШІ може швидше знаходити підозрілі переміщення, відстежувати складні маршрути та визначати ймовірні точки призначення. Але аналітична компанія не може просто заморозити чужий гаманець. Коли активи потрапляють на централізований сервіс, вмикаються його процедури регуляторного контролю, вимоги до доказів, юрисдикційні обмеження та інколи процеси з боку правоохоронних органів.
Наступний виклик — домогтися, щоб реакція була співставною за швидкістю з автоматичним виявленням (machine-speed detection). Якщо система виявляє підозрілий потік за кілька хвилин, але інформація доходить до потрібної біржі через добу, у зловмисника все одно залишається величезна перевага.
Тому майбутнє блокчейн-безпеки — це не лише прискорення аналізу. Це поєднання виявлення загроз за допомогою ШІ та швидшої взаємодії між профільними компаніями, біржами, емітентами стейблкоїнів і правоохоронними органами.
Як не стати «випадковим шлюзом» для брудних коштів
Lazarus та інші технічно підготовлені групи постійно змінюють способи змішування й приховування транзакцій. До чого невеликим платформам варто готуватися вже зараз?
Потрібно виходити з того, що такі кошти рано чи пізно прийдуть і до вас. Групи, пов’язані з державними структурами, можуть спеціально використовувати майданчики з невеликими командами регуляторного контролю або без них. На цей момент активи вже розподілені між сотнями нових адрес, тому окремий депозит може не виглядати підозріло. Важливо враховувати таке.
Перше — перевіряти не лише конкретну транзакцію, а й адресу контрагента. Після першого ж переміщення ризик уже відображається в історії гаманця, а не лише у вихідній операції.
Друге — використовувати списки блокування та дані про ризики, які оновлюються майже в реальному часі. Якщо цикл відмивання триває години або хвилини, щомісячного оновлення недостатньо.
Третє — заздалегідь знати, що робити у разі виявлення ризику. Хто може призупинити виведення? Кому передати випадок для подальшого розгляду? Хто надасть контекст, необхідний для обґрунтування утримання?
Платформи, які стають «випадковими шлюзами», рідко залишаються зовсім без інструментів. Набагато частіше в них просто немає заздалегідь вибудуваної процедури ухвалення рішень.
Сообщение Від перевірки адрес до розслідування найбільших зламів: інтерв’ю з генеральним директором AMLBot В’ячеславом Демчуком появились сначала на INCRYPTED.
