В цій статті:
• Навіщо в логістиці потрібні блокчейни та смарт-контракти?
• Реальні кейси використання блокчейну в логістиці
• Чому деякі великі проєкти закриваються?
• Переваги та обмеження блокчейну в логістиці
• Поточні тенденції та перспективи розвитку технології
Бриф статті Поділитися 
Як блокчейн змінює міжнародну логістику у 2026 році? Розбираємо чинні кейси GSBN, CargoX, WaveBL і Deoleo, цифровізацію торговельних документів та оформлення прав на вантаж. Пояснюємо, чому закрилися TradeLens і we.trade, які стандарти змінюють морську торгівлю та що чекає галузь далі. 
Міжнародні перевезення потребують постійного обміну інформацією між виробниками, перевізниками, портами, митними органами та одержувачами. Водночас учасники ланцюга постачання часто використовують різні системи обліку й документообігу, що ускладнює узгодження даних, збільшує кількість перевірок і створює додаткові ризики затримок. Одним із інструментів розв’язання цих проблем став блокчейн.
Редакція Incrypted розібралася, як блокчейн застосовується в міжнародній логістиці, які переваги дає учасникам ланцюгів постачання і чому одні проєкти масштабуються, а інші закриваються.
Навіщо в логістиці потрібні блокчейни та смартконтракти?
Щоб зрозуміти, навіщо логістиці спільний реєстр, достатньо простежити шлях вантажу від виробника до одержувача.
На різних етапах до постачання долучаються виробник, перевізник, порт, склад, митниця, страхова компанія та одержувач. Кожна сторона оформлює документи й фіксує події у власній системі. Якщо відомості розходяться, учасникам доводиться проводити додаткові перевірки, через що виникають затримки та суперечки.
Блокчейн дає змогу вести узгоджений реєстр операцій, у якому учасники фіксують події, статуси вантажів, передачу прав і цифрові підтвердження документів. Самі документи при цьому можуть залишатися у зовнішніх системах. Розподілений реєстр дає змогу перевірити їхню цілісність та історію змін. Доступ до записів і право додавати нові дані визначають правила мережі.
Урок 2: Що таке блокчейн і як він працює 03.05.2024 Читати
Для корпоративної логістики частіше обирають приватні та консорціумні блокчейни, розраховані на обмежене коло учасників. Компанії можуть керувати доступом до відомостей, хоча ступінь децентралізації таких систем нижчий, ніж у відкритих мереж.
Такий підхід дає змогу обмінюватися необхідною інформацією, не розкриваючи публічно комерційні дані, маршрути, умови контрактів і внутрішні процеси.
У логістиці блокчейн і пов’язані з ним сервіси використовують, щоб:
- фіксувати переміщення, статуси та ключові події під час транспортування вантажу;
- перевіряти документи та сертифікати;
- підтверджувати походження товарів;
- автоматизувати виконання домовленостей між учасниками ланцюга.
Автоматизувати окремі операції допомагають смарт-контракти — програми, які виконують передбачену дію за дотримання заздалегідь установлених умов.
Наприклад, коли в реєстрі з’являється запис про прибуття вантажу, смарт-контракт може повідомити учасників, запустити виплату або підтвердити завершення етапу постачання. Для цього він використовує відомості про вантаж, документ або платіж.
Припустімо, що контейнер оснащений IoT-датчиками, які відстежують його місцезнаходження, температуру та вологість. Дані надходять у систему моніторингу, а звідти через оракул — смарт-контракту. Якщо сторони передбачили компенсацію у разі затримки більш ніж на 24 години, контракт може запустити виплату після отримання підтвердження.
Щоб така схема працювала, датчики мають передавати надійні відомості, а платформи — обмінюватися ними в сумісних форматах. Учасникам також необхідно заздалегідь узгодити правила, ролі та відповідальність.
Блокчейн у такій схемі зберігає перевірювану історію подій, а смарт-контракт використовує ці записи для автоматизації узгоджених дій.
Реальні кейси використання блокчейна в логістиці
У чинних проєктах блокчейн допомагає виробникам підтверджувати походження продукції, а учасникам морських перевезень — обмінюватися торговельними документами та оформлювати видачу вантажів.
Так, виробник оливкової олії Deoleo спільно з Telefónica Tech використовує TrustOS для фіксації відомостей про походження та виробництво продукції. За даними Telefónica Tech, у березні 2026 року технологія охоплювала понад 35% оливкової олії extra virgin компанії. Покупці можуть перевірити походження продукту за QR-кодом, а Deoleo — відстежити історію партії під час перевірки якості.
У морській торгівлі обмін даними та документами між учасниками забезпечує Global Shipping Business Network (GSBN). До жовтня 2026 року, за даними GSBN, мережа об’єднувала понад 20 000 організацій. Через неї випущено понад 1 млн електронних коносаментів (eBL) і оформлено видачу понад 1,5 млн вантажних відправлень. Сервіс Cargo Release скорочує підготовку документів для видачі вантажу з кількох днів до кількох годин. Окрім цього, GSBN розвиває рішення для торговельного фінансування та обміну електронними документами.
В Єгипті для обміну торговельними документами використовують CargoX. За даними компанії, до жовтня 2026 року через платформу опрацювали понад 14 млн торговельних документів, а кількість підключених компаній перевищила 180 000. CargoX інтегрована з єгипетською системою Advance Cargo Information (ACI) та національним торговельним вікном NAFEZA. З 1 жовтня 2021 року процедура є обов’язковою для морських вантажів, а з 1 січня 2026 року — також для авіаперевезень до Єгипту.
Електронні коносаменти також випускають через WaveBL. У серпні 2026 року компанія завершила інтеграцію своєї блокчейн-платформи з контейнерним перевізником Evergreen Marine. Тепер вантажовідправники, експедитори, одержувачі та інші учасники перевезення можуть випускати й передавати через WaveBL електронні коносаменти, а також керувати ними без паперових оригіналів. Інтеграція відповідає стандартам Digital Container Shipping Association (DCSA).
Усі ці платформи створювалися для конкретних операцій — перевірки походження товару, обміну документами або видачі вантажу. Проєкти, розраховані на об’єднання всієї галузі в одній системі, зіткнулися з іншими складнощами.
Чому деякі великі проєкти закриваються?
Щоб велика галузева платформа запрацювала, недостатньо розробити технологію. Потрібно також залучити учасників і забезпечити фінансування. Саме з цим виникли труднощі у TradeLens і we.trade.
У 2018 році Maersk та IBM представили TradeLens — платформу для обміну даними між учасниками морської торгівлі. Однак проєкту не вдалося залучити достатньо компаній і вийти на комерційно стійку модель. 29 листопада 2022 року партнери оголосили про припинення проєкту, а завершити його роботу планували до кінця першого кварталу 2023 року.
З іншою проблемою зіткнулася we.trade — платформа торговельного фінансування на базі Hyperledger Fabric, створена за участі європейських банків та IBM. Вона дозволяла компаніям і банкам обмінюватися даними щодо міжнародних угод, але у 2022 році припинила діяльність через нестачу фінансування для подальшої роботи.
TradeLens залежала від масштабу галузевої співпраці, тоді як we.trade не змогла залучити кошти на продовження роботи. Ці приклади пояснюють інтерес до більш вузьких рішень — сумісних API, електронних документів, стандартів обміну даними та консорціумів із зрозумілими правилами участі.
Водночас ефект від блокчейна важливо відокремлювати від переваг цифровізації загалом. Уже сам перехід із паперових документів на електронні та синхронізація даних скорочують ручну роботу й пришвидшують обмін інформацією. Розподілений реєстр доповнює таку інфраструктуру, дозволяючи учасникам звіряти історію операцій.
Переваги та обмеження блокчейну в логістиці
Головна перевага блокчейну для логістики — можливість узгодити історію операцій між кількома незалежними організаціями. Такий підхід спрощує звірку відомостей про вантажі та документи й допомагає виявляти розбіжності в даних.
Що таке смарт-контракти? 06.01.2024 Читати
Водночас учасники бачать лише ті записи, до яких їм надано доступ. Вони можуть перевірити статус вантажу, підтвердження виконаної дії та послідовність подій, щоб встановити, коли виникла розбіжність і яка інформація була зафіксована на той момент.
Економічний ефект електронного документообігу оцінюють окремо. За оцінкою McKinsey, повний перехід на електронні коносаменти (eBL) може принести учасникам морської торгівлі до $6,5 млрд щорічної економії прямих витрат. До 2030 року такий перехід також може збільшити світовий товарообіг на суму до $40 млрд.
Електронний обмін документами скорочує й обсяг ручних операцій. Під час випробування блокчейн-рішення для морської торгівлі консорціум за участю Accenture оцінив потенційне скорочення ручного введення даних на 80%.
Ще одне завдання — підтвердити походження продукції, особливо у фармацевтиці та електроніці, де важливо відстежувати рух окремих партій. Ця інформація необхідна і для боротьби з контрафактом. Згідно з дослідженням OECD та EUIPO, опублікованим у 2025 році, у 2021 році світову торгівлю підробленими товарами оцінювали в $467 млрд, або 2,3% імпорту.
У 2026 році чинні платформи ще не охоплюють усю галузь. Поряд із ними тривають пілотні проєкти. Для подальшого впровадження компаніям необхідно інтегрувати корпоративні IT-системи, узгодити правила обміну даними та підключити нових учасників.
- витрати на впровадження. Компаніям доводиться адаптувати корпоративні системи, розробляти інтерфейси обміну даними, налаштовувати права доступу та навчати співробітників;
- розрізненість корпоративних систем. Логістичні компанії використовують різні ERP, WMS і транспортні платформи. Для обміну даними їм потрібні спільні формати та API;
- неповна сумісність платформ. Галузь упроваджує стандарти електронних коносаментів і обміну даними, зокрема DCSA Bill of Lading 3.0. У червні 2026 року п’ять провайдерів eBL упровадили спільний механізм міжплатформної взаємодії. Узгодити роботу корпоративних і державних систем ще належить;
- нерівний доступ до технологій. У невеликих перевізників і брокерів часто немає команди та бюджету на повноцінну цифровізацію, тому їм складніше впроваджувати такі рішення, ніж великим компаніям.
Тому рішення про впровадження залежить не лише від можливостей розподіленого реєстру. Компаніям необхідно пов’язати його з чинними процесами та оцінити витрати на інтеграцію і спільну роботу учасників.
Поточні тенденції та перспективи розвитку технології
Подальший розвиток технології пов’язаний з її інтеграцією в уже використовувані логістичні системи. Електронні документи, датчики та сервіси обміну даними дають змогу пов’язувати записи в блокчейні з окремими етапами постачання.
У 2025–2026 роках виокремлюються три напрями інтеграції. Блокчейн пов’язують з Інтернетом речей, цифровими правами на вантаж і паспортами продукції. Ці рішення допомагають розв’язувати різні завдання — від отримання даних про перевезення до підтвердження походження матеріалів.
Інтеграція з IoT
Один із таких проєктів — Trade Worldwide Information Network (TWIN), яка поєднує відомості про перевезення з розподіленим реєстром IOTA. Під час випробувань цифрової торгівлі між ЄС і Великою Британією у 2024–2025 роках через систему відстежували понад 2 000 партій м’яса птиці на маршруті з Польщі до Великої Британії. TWIN пов’язує дані про вантажі, маршрут, температурний моніторинг і супровідні документи. У 2026 році розробники повідомили про перехід від випробувань до реєстрації реальних торговельних операцій в основній мережі IOTA.
Оцифрування прав на вантаж
Інший сценарій — цифрове оформлення права на отримання контейнера. У Таїланді перевізник OOCL використовує Blockchain Cargo Release для операцій через термінали Hutchison Ports. Вантажоодержувачі та транспортні агенти реєструються в системі й оформлюють електронні розпорядження на видачу контейнерів (Delivery Orders). Процедура діє з 2022 року. У 2026 році OOCL продовжує публікувати інструкції з роботи з платформою.
ESG і цифрові паспорти продукції
Для виробництва акумуляторів також важливо відстежувати походження сировини. Volvo Cars і Circulor використовують блокчейн для цього завдання. У 2024 році Volvo представила цифровий паспорт батареї електромобіля EX90 з даними про походження компонентів, перероблені матеріали та вуглецевий слід. У ЄС правову основу для цифрових паспортів продукції формує Ecodesign for Sustainable Products Regulation. Для певних категорій батарей такі паспорти стануть обов’язковими з 18 лютого 2027 року. Опис рішення доступний на сайті Circulor.
Паралельно з вимогами до цифрових паспортів ЄС формує загальні правила електронного обміну відомостями про вантажні перевезення.
Порядок електронного надання передбачених законодавством відомостей про вантажні перевезення в ЄС визначає eFTI (Electronic Freight Transport Information). Перші імплементаційні та делеговані акти набули чинності в січні 2025 року. Із січня 2026 року держави ЄС можуть приймати електронні дані через сертифіковані платформи, а з 9 липня 2027 року такий прийом стане обов’язковим для компетентних органів. За оцінкою Єврокомісії, упровадження eFTI може щорічно заощаджувати транспортно-логістичному сектору до €1 млрд операційних і адміністративних витрат. Ці вимоги можуть враховувати й платформи, що використовують блокчейн.
eFTI доповнює перехід на електронні коносаменти, цифрову перевірку документів і розвиток онлайн-сервісів державних органів. Ці заходи допомагають учасникам обмінюватися транспортною інформацією між різними системами.
Для подальшого поширення блокчейну в ланцюгах постачання до 2030 року особливо важливі два напрями:
- стандартизація торговельних документів. У 2023 році найбільші контейнерні перевізники — учасники DCSA — зобов’язалися повністю перейти на електронні коносаменти до 2030 року. Єдині формати та міжплатформна сумісність спрощують масштабування цифрових торговельних рішень;
- поєднання блокчейну з IoT, штучним інтелектом і смарт-контрактами. Розподілений реєстр у таких системах працює разом з інструментами збору та обробки даних.
Аналітики також прогнозують зростання ринку блокчейн-рішень для ланцюгів постачання. За оцінкою The Business Research Company, його обсяг становив близько $3,3 млрд у 2025 році. У 2026 році він може досягти приблизно $5,2 млрд, а до 2030 року — $34 млрд.
На практиці компанії впроваджують блокчейн через конкретні сервіси. За їхньою допомогою випускають електронні коносаменти, оформлюють видачу контейнерів і перевіряють походження продукції. Для розширення застосування таких рішень необхідна сумісність із наявними системами учасників торгівлі.
Досвід чинних платформ показує, що подальше застосування блокчейну в міжнародній торгівлі буде пов’язане насамперед із сумісністю реєстрів, цифрових документів, датчиків і систем, якими вже користуються учасники ланцюга постачання.
Часті запитання
Що таке блокчейн у логістиці? Це застосування децентралізованого реєстру для зберігання даних про вантажі, документи та переміщення товарів. У такій системі учасники ланцюга постачання бачать одну й ту саму версію даних, яку не можна змінити заднім числом. Які переваги дає блокчейн у ланцюгах постачання? Основні ефекти пов’язані з прозорістю та відстежуваністю, зниженням витрат і паперової роботи, прискоренням процесів і захистом від контрафакту. Де блокчейн у логістиці вже працює? Серед відомих кейсів — Walmart з IBM Food Trust для відстежуваності продуктів, проєкт DataPorts у порту Валенсії та Honeywell GoDirect Trade для цифрових паспортів авіаційних деталей. Що таке eFTI і чи пов’язаний він із блокчейном? eFTI — це регламент ЄС про електронний обмін транспортною інформацією. Сам регламент задає рамки обміну даними, але не вимагає використовувати блокчейн. Чи замінить блокчейн паперовий документообіг? Частково — так, але важливо розділяти блокчейн і цифровізацію загалом. На практиці частину ефекту дає сам перехід від паперу до електронних даних, а блокчейн стає корисним там, де потрібні перевірюваність, незмінність записів і спільний доступ для кількох учасників.
Сообщение Переваги блокчейну для логістики в міжнародній торгівлі появились сначала на INCRYPTED.
