Росія звернулася до Сполучених Штатів і НАТО з пропозиціями щодо майбутнього безпеки в Європі, які суперечать принципам європейської архітектури безпеки. Їх супроводжує військове нарощування сил на кордоні України та відкрита загроза з боку Росії вдатися до військових дій, якщо ці вимоги не будуть виконані.
Жозеп Борель, переклад ЄвроПравда.
Співпрацюючи зі США та НАТО, зараз ЄС має визначити, що ми можемо зробити для підтримки європейського безпекового порядку та принципів, які лежать в його основі і які сьогодні є явно під загрозою. Це питання є пріоритетним у порядку денному зустрічі міністрів закордонних справ та оборони країн ЄС цього тижня у Бресті (Франція).
Щодо цієї зустрічі зрозуміло дві речі: ми маємо прийти до єдиної позиції ЄС, а також обґрунтувати свою роль, підкріпивши її конкретними напрямками дій: тобто не лише щодо того, що ми думаємо чи хочемо, а й щодо того, що ми маємо намір робити.
Амбіція російської влади полягає у тому, щоби кинути виклик політичному та безпековому порядку, що народився після холодної війни.
Москва хоче повернутися до Основоположного акта НАТО-Росія 1997 року, який супроводжував розширення НАТО на Центральну та Східну Європу, а також Паризької хартії 1990 року, яка кодифікувала принципи європейської безпеки після закінчення холодної війни.
Є три принципи, які Росія прийняла раніше і які зараз ставить під сумнів.
Перший — це право кожної держави вільно обирати, належати чи не належати до певної міжнародної організації та чи бути учасницею договорів або союзів, як визнано Паризькою хартією.
Кидаючи виклик цьому основоположному принципу, Москва діє як ревізіоністська держава. В очах Росії ця заборона мала б стосуватися не лише країн колишнього Радянського Союзу, але й країн-членів Євросоюзу, таких як Швеція чи Фінляндія.
Читайте також: Получение Украиной статуса "страны НАТО+": Россия приближается к финалу – военный эксперт
Другий і третій принципи – це незастосування сили та повага до територіальної цілісності всіх держав.
Росія порушує ці три основоположні принципи в Україні, як вона це робила і в Грузії. І Росія не просто робить заяви, а супроводжує це збільшенням військового тиску на українському кордоні і погрозами Києву щодо нового вторгнення, якщо її вимоги не будуть задоволені сповна.
Крім того, Росія хоче зобразити Європейський Союз недоречним і домогтися стратегічного роз’єднання Сполучених Штатів і Європи. Вона також прагне нашого визнання того, що вона має вирішальний вплив на Україну та Білорусь, не кажучи вже про Центральну Азію. Той факт, що Центральна Азія входить до заявленого периметра російської безпеки, підтверджує, що питання НАТО є приводом, оскільки жодна центральноазійська держава не є кандидатом на членство в НАТО.
Якщо коротко, то
відновлення радянського геополітичного льодовика в Європі та спроба роз’єднати США та ЄС можуть бути стратегічними цілями Москви.
Вони очевидно неприйнятні. Проте чому ми все ще повинні обговорювати їх з Москвою?
По-перше, тому що відсутність обговорень ніколи не допомагає. Цього тижня відбувся початковий цикл переговорів: у понеділок — між США та Росією у Женеві, далі, у середу — переговори НАТО і Росії у Брюсселі. Позиції є далекими одна від одної, але ми можемо передбачити продовження серії інтенсивних багаторівневих переговорів і консультацій, в яких ЄС продовжить відігравати свою повноцінну роль.
Читайте також: Вторжение России в Украину будет приговором для НАТО – Ермак
Я розмовляв із держсекретарем Блінкеном минулих вихідних і зроблю це знову після зустрічі у форматі "Gymnich" (назва неформальних зустрічейміністрів закордонних справ країн ЄС) — координація ЄС та НАТО сильна на всіх рівнях. Також генеральний секретар Європейської служби зовнішньої дії (ЄСЗД) Санніно розмовляв із заступницею державного секретаря США Шерман і генеральною секретаркою ОБСЄ Шмід.
Під час неформальних зустрічей міністрів закордонних справ та оборони цього тижня в Бресті ми будемо працювати над конкретною роллю та внеском Євросоюзу.
Нам потрібно прийти з чіткими позиціями щодо того, чого ми хочемо досягти у цих дискусіях стосовно архітектури європейської безпеки, ба більше — з чіткими діями та внеском ЄС. Щоб досягти цієї мети, ми, європейці, повинні бути єдиними і сформулювати власну відповідь на випадок, якщо Росія втілить свої погрози щодо України або ширшого європейського безпекового порядку.
Що стосується змісту, то, звичайно, можна обговорити з Росією безпекові домовленості в Європі та способи їх покращення.
Першим завданням буде повернення до загальних принципів архітектури безпеки, які випливають із Гельсінських угод, Паризької хартії, Основоположного акта НАТО-Росія чи Віденського документа ОБСЄ щодо заходів зміцнення довіри.
Друге — це створення ефективнішого механізму кризового управління з Росією. ЄС має вагомий досвід у цій сфері. За наявності доброї волі прогрес у цьому напрямку цілком можливий.
Третє — це створення постійних і оперативних механізмів запобігання конфліктам, а також заходів зміцнення довіри, щоб поведінка будь-якої зі сторін, зокрема щодо військових маневрів, не була хибно інтерпретована.
Стосовно самих відносин ЄС та Росії лідери Євросоюзу вже заявили, що будь-які подальші кроки проти України матимуть реальну ціну та серйозні наслідки.
Окрім прийняття скоординованого пакета санкцій, ми також маємо бути готові до прискорення різних напрямків дій у загальних рамках стратегії "відштовхування, стримування і взаємодії" щодо Росії.
Ми не є військовим альянсом, але у нас є шляхи та засоби для просування як наших безпекових інтересів, так і інтересів наших партнерів.
Це включає і готовність до розширення нашої роботи з протидії дезінформації та кіберзагрозам, що походять з Росії; посилення нашої стійкості та енергетичної безпеки завдяки швидшому розвитку відновлюваних джерел енергії вдома та більшої диверсифікації шляхів та джерел імпорту, а також через посилення нашої підтримки України та її суверенітету, щоб вона була більш спроможною протистояти тиску Росії.
Разом з НАТО та ОБСЄ Європейський Союз є ключовим гравцем у європейській безпеці.
Нам потрібно скористатися можливістю цієї кризи з Росією, щоб зміцнити нашу єдність і рішучість, захистити наші безпекові інтереси, а також інтереси континенту в цілому.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
