Часто кажуть, що інфляція – це питання занадто великої кількості грошей, що переслідує занадто мало товарів. Певною мірою це описує рік, коли пандемія коронавірусу була у розпалі.
Як пише The Economist, у деяких країнах попит після пожвавлення економіки зіштовхнувся з недостатньою пропозицією, що призвело до інфляції 3% у зоні євро, понад 4% в Америці та понад 9% у Бразилії, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.
Такий ціновий тиск, разом з ранніми ознаками того, що економіка піде на спад після послаблення карантину та зростання кількості вакцинованих людей, змусив деяких політиків узяти курс на скорочення економічних стимулів.
У багатьох країнах фіскальна підтримка скасовується, а центральні банки або посилюють політику, або розглядають можливість цього. Але економічна ситуація може швидко змінитися під час пандемії. У міру поширення дельта-варіанта коронавірусу існує ризик того, що економічне зростання втратить оберти.
Читайте також: Financial Times: Постраждалу пандемічну економіку чекає бум продуктивності
Уряди відмовляються від щедрої підтримки, яку вони надавали раніше під час пандемії. Але повороту до жорсткої економії також поки не передбачається, насправді, в Європейському Союзі витрати із 750 мільярдів євро для економічного відновлення, затверджених у 2020 році, починаються лише зараз.
Проте фіскальна політика стає все менш пристосованою до нових умов. Очікується, що в групі економік G20 фіскальний дефіцит, за вирахуванням процентних платежів та скоригований з урахуванням умов бізнес-циклу, скоротиться удвічі наступного року порівняно з 2021 роком.
В Америці термінова допомога по безробіттю припинилася 6 вересня. Міра внеску уряду у зростання ВВП, за прогнозом Інституту Брукінгса, показала зростання у першому кварталі 2021 року, але уповільнення у третьому кварталі.
Хоча уряди деяких країн планують збільшити видатки, вони мають намір фінансувати це шляхом підвищення податків, нейтралізуючи стимулювання попиту.
Грошово-кредитна політика рухається в тому ж напрямку. Це найбільш очевидно на деяких ринках, що розвиваються, таких як Бразилія та Росія, де центральні банки цього року кілька разів підвищували процентні ставки, оскільки ціни на продукти харчування та енергію зросли.
До їхніх рядів приєднуються і багатіші країни. 25 серпня Південна Корея вперше з 2018 року підвищила процентні ставки. Норвегія наслідує такий приклад. Очікувалося, що Резервний банк Нової Зеландії підвищить ставки в серпні, але це затрималося через спалах COVID-19 в країні. Тим не менш, аналітики очікують, що він збільшить ставки вдвічі до кінця року.
Підвищення процентних ставок у великих країнах з розвиненою економікою можна буде очікувати лише на початку наступного року. Але потік придбання активів сповільнюється. Резервний банк Австралії почав скорочувати щомісячні закупівлі активів після свого засідання 7 вересня, і незабаром Банк Англії досягне своєї мети щодо купівлі облігацій у 1,2 трильйона доларів.
Читайте також: Економіка України знову перебуває у стані рецесії – Bloomberg
Деякі економісти очікували, що Європейський центральний банк оголосить про скорочення викупу облігацій за його схемою екстреної купівлі активів. Хоча центральні банки країн часто наполягають на тому, що повільніші темпи купівлі активів не означають посилення політики, ринки вже підвищують дохідність облігацій.
Раніше цього року економічний підйом виглядав потужним. Але побоювання щодо уповільнення економіки зростають, коли поширюється штам Дельта. Південно-Східна Азія пережила важке літо, і бездіяльність заводів там перервала потік матеріалів в інші країни, пригнічуючи активність у більш широкому масштабі. Економіка Америки теж виглядає хиткою, враховуючи нову хвилю зараження COVID-19. Прогнози зростання ВВП у третьому кварталі змінилися.
Якщо пощастить і поширення штаму Delta не надто вплине на глобальну економіку, поворот до посилення економічної політики приведе до легкого зниження інфляції та продовження відновлення виробництва. Альтернативою є те, що світова економіка буде одночасно боротися з варіантом Дельта та послабленням стимулів, резюмує видання.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
