Український блогер Андрій Бондар на своїй сторінці в Facebook пише про те, що ми роками жили в абсурді накинутих «русским миром» ідіотських понять на кшталт «ближнее зарубежье», що на практиці означало існування якоїсь химерної ментальної конструкції, яка дозволяла і наполегливо рекомендувала нам вважати «ближніми» Семипалатинськ, Наманган і Находку, хоч до них від нас були довгі тисячі кілометрів степом і тайгою. І водночас ця ж конструкція передбачала, що сусідні Сучава, Перемишль, Дебрецен і Кошице були «дальніми».
«Я міг би взяти свій внутрішній паспорт і спокійно, без жодних віз, поїхати в Семипалатинськ, Наманган або Находку, але мені це не було потрібно ні вчора, ні сьогодні, ні – маю глибоке переконання – завтра. Натомість для того, аби потрапити до Сучави, Перемишля, Дебрецена і Кошице, треба було вдаватися до малоприємних і марудних процедур», – написав Андрій Бондар.
За його словами, ситуація, коли вільно можна туди, куди зовсім не потрібно, і не можна вільно туди, куди дуже потрібно – абсурд у стилі Льюїса Керролла. Блогер висловив переконання, що старий ментальний світ із його ідіотськими концептами від сьогоднішнього дня – вже минуле. «Вибачте, мешканці Семипалатинська, Намангана і Находки, можливо ваші міста прекрасні, але ви – далеке-предалеке зарубіжжя. І завжди таким були, є і будете», – резюмував блогер.
Источник: replyua
