Заява міністра закордонних справ Франції Жан-Марка Еро про те, що під час нормандської зустрічі її учасники будуть наполягати на «детальних зобов'язання» України зі статусом Донбасу і календарем виборів на окупованих територіях вже сприймається як показник того, що в Берліні Франція і Німеччина разом з Росією будуть тиснути на Україну, вимагаючи від неї якомога швидше втілити в життя політичну частину Мінських домовленостей. Про це на своїй сторінці в Facebook пише відомий журналіст Віталій Портніков, передає replyua.net.
«Ніхто не звернув увагу на те, що той же Еро говорив про необхідність подальшого розведення військ і «щирості». Як і на те, що президент України Петро Порошенко, коментуючи в Осло майбутню зустріч лідерів країн «нормандського формату», теж говорив про календар і «дорожню карту» — спочатку виведення окупаційних військ і звільнення заручників, і лише потім – реалізація політичного пакету. З цією послідовністю на Заході ніхто особливо не сперечається. І вже точно ніхто не зможе нав'язати Україні імітацію демократичних процесів на Донбасі – тобто проведення виборів в присутності окупаційного контингенту. Більш того, президент в Осло нагадав, що закон про особливий порядок управління окремими районами Донецької і Луганської областей вже прийнятий українським парламентом і не вимагає яких-небудь додаткових процедур, крім однієї – проведення чесних виборів на Донбасі», – написав Портніков.
На його переконання, сам це не може дозволити собі Путін. Тому що в разі проведення чесних виборів на Донбасі він втрачає контроль над окупованим регіоном раз і назавжди. Більш того, коли західні політики говорять про чіткий календар політичних процесів на Донбасі, вони не можуть вимагати від України графіка, затвердженого в односторонньому порядку. Тому що в тих же Мінських угодах чорним по білому написано, що питання проведення виборів є питанням діалогу. Цей діалог між представниками України і так званих «народних республік» проходить в Мінську вже півтора роки і досі не привів до яких-небудь відчутних результатів з однієї простої причини: Москві і її маріонеткам чесні вибори не потрібні. Всі пропозиції протилежного боку по проведенню виборів включали в себе статті, що значно обмежують в правах мешканців окремих районів – аж до неможливості голосувати за українські політичні партії та отримувати рівний з іншими українськими громадянами доступ до інформації. Чесними такі вибори не зможе визнати ніхто – ні Київ, ні Париж, ні Берлін, наголосив журналіст.
«Справа навіть не в чесності виборів. Ми дуже часто говоримо про те, що якщо слідувати букві Мінських угод в результаті їх безумовного виконання на нашій території з'являться райони, які будуть «рівніші за інших» з точки зору повноважень місцевої влади – аж до права самостійно формувати якусь «народну міліцію». І виглядає це, поза всяким сумнівом, дико – тому що абсолютно неясно, чому жителі Донецька повинні мати в нашій країні права, відмінні від прав жителів Маріуполя, Краматорська, Тернополя чи Бердичева. Але ми забуваємо, що з точки зору російських інтересів це виглядає не менш дико. Тому що в разі виконання Мінських угод «ДНР» та «ЛНР» повинні зникнути так, ніби їх ніколи і не було. У Мінських угодах про «народні республіки» немає жодної згадки. І тоді виходить – за що боролися?», – задається питанням Портніков.
Тоді виникає питання – про що тоді домовлятися в Берліні? На це питання є дві відповіді. Перша, найбільш реалістична – ні про що. Просто після провалу паризької зустрічі з Олландом Путіну необхідно продемонструвати, що він не перебуває на Заході в ізоляції, що з ним хочуть розмовляти і запрошують його до європейських столиць – між іншим, приїзд до Берліна для Путіна буде першим після анексії Криму. Переговори закінчаться так само, як вони і завершувалися рік тому – нічим.
І друга відповідь – більш фантастична – може бути пов'язана із загальним рішенням кремлівського керівництва про деескалацію ситуації. У Москві можуть вирішити, що в своєму протистоянні з Заходом зайшли занадто далеко, що замість можливого ослаблення санкцій по Україні можуть нарватися на посилення санкцій щодо Сирії, що потрібно знаходити інструменти для взаємодії. І тут «нормандський формат» повинен виглядати інструментом для доказу російської конструктивності і готовності співпрацювати. Але в цьому випадку Москва дійсно повинна відмовитися від Донбасу – розуміючи, що в разі такої відмови весь «політичний пакет» моментально перетворюється в фількину грамоту, резюмував Віталій Портніков.
Горячая тема: Бывшая жена Моторолы рассказала о его «военном» прошлом
Трейдеры российской нефти начали подставлять друг друга под санкции
Система обхода санкций, которую Москва выстраивала годами, дала трещину. Как пишет Bloomberg, трейдеры, поставляющие нефть «Роснефти» на мировые рынки, начали...
Read moreDetails
