Вовки, що живуть у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, можуть допомогти людям у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
Як пише New York Post, дослідниця зі США Кара Лав з'ясувала, що під впливом радіації ці тварини набули стійкості до раку. Результати своєї роботи авторка представила у доповіді на щорічній зустрічі Товариства інтегративної та порівняльної біології, що нещодавно відбулася в Сіетлі, інформує UAINFO.org.
Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася в 1986 році, населення евакуювали із забрудненої місцевості. За відсутності людей у права вступила дика природа. Попри радіаційне зараження, ця територія, площею приблизно 2600 квадратних кілометрів, наповнена різними тваринами — як дрібними, так і більшими на кшталт лосів, кабанів та вовків.
Природною лабораторією, де під впливом підвищених доз радіації відбуваються багато еволюційних процесів, скористалися вчені. Біологи та інші фахівці з усього світу неодноразово працювали у Чорнобилі, вивчаючи реакцію різних видів та організмів у зоні відчуження.
Читайте також: Собаки в Чорнобилі мають особливі гени: що виявили вчені
Однією з таких дослідниць стала біолог-еволюціоніст та екотоксиколог Кара Лав з Принстонського університету (США). Предметом наукових досліджень вона обрала чорнобильських вовків.
У 2014 році Лав із колегами побувала в зоні відчуження, щоб встановити на місцевих вовків спеціальні GPS-нашийники з дозиметрами та взяти у тварин кров на аналіз. Ці нашийники дозволили вченим у реальному часі відстежувати, де знаходяться чорнобильські вовки та якого рівня радіації зазнають.
З'ясувалося, що протягом усього життя вони отримують 11,28 мілірентгена, або 110 мікрозивертів на добу. За словами вчених, це у шість разів перевищує граничний безпечний рівень, встановлений для людей.
Вивчивши біоматеріали вовків, американська дослідниця виявила відмінності у їхній імунній системі порівняно з побратимами, які живуть виключно за межами зони відчуження. Зміни нагадують ті, що зустрічаються у хворих на рак, які проходять променеву терапію.
Вчені також виявили певні ділянки геному вовків, що забезпечують стійкість організму до факторів ризику розвитку раку. Лав сподівається, що це дозволить відкрити захисні мутації, які збільшують шанси вижити при онкології.
Читайте також: Вчені з'ясували, чому чорнобильські жаби почорніли
Зазначимо, що сама ідея про можливість онкопротекторної дії радіації не є новою. Взяти хоч би тайванський експеримент: у людей, які від дев'яти до 22 років прожили в будинках, збудованих на Тайвані в 1983 році з використанням радіоактивної арматури, і отримували по 0,525 зіверта радіації, смертність від раку виявилася в 33 рази нижчою за звичайну.
Крім того, ще в 1955 році досліди на тваринах показали, що самці мишей, які отримували помірні тривалі дози радіації (дещо більшої сили, ніж у тайванському випадку), жили довше і мали кращий вигляд за гризунів, що не опромінювалися.
Втім, до жодних однозначних висновків на тему профілактики раку шляхом помірних щоденних доз гамма-випромінювання вчені досі не дійшли. Перелічені вище факти, як і відкриття американської дослідниці, говорять лише про необхідність подальших експериментів та наукових праць у цій галузі.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube