"Різкий сплеск політичної напруги в стосунках між Україною і Польщею, публічний обмін жорсткими політичними заявами і взаємними звинуваченнями між представниками керівництва обох країн викликав бурхливу реакцію і в Україні і в Польщі. Парадокс ситуації полягає в тому, що йдеться про країни, які ще нещодавно діяли як найближчі політичні союзники, особливо в питаннях протистояння російській агресії", — про це у Фейсбуці пише політолог Володимир Фесенко, інформує UAINFO.org
"Що ж сталося? Чому виникло нинішнє публічне протистояння двох дружніх країн?
Першопричина цієї ситуації давно відома – це конфлікт інтересів на зерновому ринку. І це стосується наших відносин не тільки з Польщею, а і з деякими іншими східноєвропейськими країнами, з якими ми є конкурентами в аграрній сфері. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну і морської блокади України з боку Росії, Євросоюз зняв обмеження на експорт української аграрної продукції в країни ЄС. Це був жест політичної солідарності і економічної підтримки нашої країни, яка стала жертвою російської агресії і опинилась в дуже складній економічній ситуації. Однак поступово з’ясувалось, що відносно дешеве українське зерно (у порівнянні з цінами виробників країн ЄС) створює серйозну конкуренцію місцевим фермерам і суттєво знижує ціни на зерновому ринку країн ЄС. Саме це викликало активну протестну реакцію з боку фермерської спільноти цілої низки східноєвропейських країн, а потім і введення обмежень (або заборон) на експорт українського зерна до деяких країн ЄС, зокрема і в Польщі.
Додатково ситуацію загострили вибори в Польщі, а також у Словаччині, які мають відбутися незабаром. В Польщі саме консервативне сільське населення є одною з пріоритетних електоральних груп для правлячої партії. Тому захист інтересів польських фермерів, особливо напередодні виборів, був дуже чутливою темою для Уряду Польщі. А тут ще активізувалися і антиукраїнські сили, які не домінують зараз в Польщі, але є дуже помітними, зокрема в експлуатації проблемних історичних подій у відносинах між поляками і українцями, а також сучасних негативних стереотипів по відношенню до України. І тому різні польські політики почали активно використовувати українську тему в критичному контексті у своїй передвиборній риториці.
Читайте також: МЗС України закликало Польщу відкинути емоції та перевести діалог у конструктивне русло
Формальним приводом для нинішнього загострення стало те, що Єврокомісія скасувала заборони на експорт українського зерна, а деякі країни ЄС, зокрема і Польща, продовжили їх (всупереч рішенню Єврокомісії) в односторонньому порядку. В Україні на це відреагували критично, як на недружній крок, навіть заявили про зворотні обмеження на польську аграрну продукцію і звернення до СОТ зі скаргою на дії польської сторони. В результаті почалася емоційна ланцюгова реакція взаємних звинувачень, навіть на вищому державному рівні.
Абсолютно очевидно, що це публічне політичне протистояння працює проти стратегічних інтересів Польщі і України. Цьому радіють лише в Москві.
Що тоді робити, щоб зняти нинішню надмірну напругу і нормалізувати ситуацію у відносинах між нашими країнами?
По-перше, треба негайно припинити публічне з’ясування стосунків на офіційному рівні. Українська сторона вже висловила свою принципову і критичну позицію щодо суті самої проблеми, яка спричинила нинішнє протистояння. На даний момент цього достатньо. Треба ставити крапку в цій емоційній дискусії. Навіть якщо деякі польські політики продовжать мусувати українську тему (а це, на жаль, можливо, тому що до дати парламентських виборів у Польщі ще три тижні), нашим офіційним діячам не варто відповідати на провокативні заяви. Хай відповідає наше посольство у Варшаві, але у виваженій і дипломатичній формі. Будь-яка ескалація взаємних звинувачень не в наших інтересах. Вона лише посилить антиукраїнські настрої у частини польської публіки і створить проблеми для українців, які перебувають зараз у Польщі. Крім того, це ще більше нашкодить двостороннім відносинам з Польщею, які і так вже постраждали. Нам треба зберігати партнерські відносини з країною, яка для нас стратегічно важлива у всіх вимірах, зокрема і в питаннях європейської і євроатлантичної інтеграції.
Читайте також: Посла України викликали до МЗС Польщі через заяву Зеленського
Дехто каже, що не треба було критикувати поляків. Я не зовсім з цим згоден. Не можна було мовчки ковтати звинувачення і некоректні заяви на нашу адресу. Якщо не відповідати на такі ситуації, нас будуть зневажати навіть наші партнери. Якщо ми не будемо проявляти активної позиції в таких проблемних ситуаціях, нас будуть сприймати лише як пасивних прохачів допомоги, які не мають права на відстоювання своїх законних інтересів з тими, хто цю допомогу надає. Інша річ – формат і зміст відповіді на захист наших інтересів. Ось тут треба діяти не на емоціях, а продумано, виважено і відповідально. Зокрема, не варто «дзеркалити» дії поляків і починати у відповідь торгівельну війну з одним із головних для нас торгівельних партнерів і країною, через яку здійснюється критично важливий для нас транзит стратегічних товарів, зокрема озброєння і боєприпасів.
По-друге, треба сідати за стіл переговорів і розв’язувати проблеми, які виникли, через пошук взаємоприйнятних рішень, а не шляхом взаємних публічних звинувачень. Конфлікти інтересів України з деякими країнами ЄС на аграрних ринках мають не ситуативний, а об’єктивний і довготривалий характер. І розв’язувати ці конфліктні проблеми доведеться не тільки зараз, а й в процесі подальших, дуже складних перемовин про наш вступ ЄС. Тому вже зараз треба формувати послідовну стратегію і тактику розв’язання цих конфліктних питань. У наших аграріїв є цікаві і конструктивні ідеї з цього приводу.
Сьогоднішня конфліктна ситуація на аграрних ринках Євросоюзу може стати першим випробуванням для нас саме з точки зору пошуку компромісних рішень з нашими європейськими партнерами. Не варто робити ставку тільки на домовленості с Брюсселем (з Єврокомісією). Згоду на вступ України до ЄС має надати кожна країна Євросоюзу. Тому і домовлятися з конфліктних питань треба також і з кожною окремою країною.
Щодо стосунків з Польщею, то кроки на виправлення нинішньої ненормальної ситуації мають бути з обох сторін. Можливо для цього зараз знадобиться і певне сприяння наших європейських і американських партнерів. Ми дуже вдячні польському народові і польській державі за підтримку і величезну допомогу, яку вони нам надавали під час російської навали. Але нормалізація польсько-українських відносин є не тільки нашим інтересом. Стратегічно це відповідає інтересам самої Польщі, саме тому поляки активно підтримували Україну з перших років незалежності нашої держави. Емоції і політична кон’юнктура мають ситуативний характер. Об’єднує нас набагато більше. І саме на спільних інтересах і на відновленні партнерських стосунків треба зосередитись і Києву і Варшаві", — завершує політолог.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
