Питання моделі припинення війни в Україні не можуть не цікавити міжнародних аналітиків. Від самого початку офіційний Київ наполягав на повній територіальній цілісності України відповідно до існуючих з 1991 року кордонів. Це означає, що всі тимчасово окуповані російською армією українські території, включно з Донбасом і Кримським півостровом, мають бути повернуті законному власнику – Українській державі.
Про це у своєиу блозі пише історик, дипломат Олександр Левченко, інформує UAINFO.org.
Все це відповідно до існуючих норм і принципів міжнародного права і положень численних міжнародних конвенцій, учасником яких є все міжнародне співтовариство, в тому числі і Російська Федерація. Тож це не якісь особливі вимоги Києва, а позиція чинного міжнародного права. Якщо хтось із Москви чи інших керівних центрів буде говорити про необхідність якихось поступок територій України Росії для припинення агресивної війни Російської Федерації, то вони просто грубо порушують існуючу систему міжнародних відносин.
Читайте також: У НАТО терміново узгоджують, що запропонують Україні у Вільнюсі: Politico розкрило деталі
Москва робить це відкрито з 2008 року, коли окупувала частину території Грузії, і досі, коли хоче захопити величезні території України, яка є засновницею ООН і поважним членом усіх впливових міжнародних інституцій. Таким чином, коли хтось із високопоставлених міжнародних політиків каже, що заради збереження миру на планеті він допустив би територіальну експансію Російської Федерації в бік сусідніх країн, то він або бреше, або не розуміє, що відверто заохочує Москву ще з агресії 2008 року, яка призвела до величезної війни у 2022 році, найбільшої після 1945 року. Відмова прийняти рішення про членство України та Грузії в НАТО на Бухарестському саміті 2008 року призвела не до зміцнення безпеки на європейському континенті, а до протистояння безпрецедентних масштабів.
За цим хибним кроком стояли канцлер Німеччини Меркель і президент Франції Саркозі, які разом зі своїми радниками (і це тепер дуже зрозуміло) перебували під величезним впливом Кремля. Цей крок був схожим із доленосними і трагічними рішеннями Мюнхенської безпекової конференції 1938 року, яка фактично дала зелене світло гітлерівській агресії проти всієї Європи. Сьогоднішній Гітлер – це Володимир Путін, який використав свій вплив на Берлін і Париж, щоб вони пішли шляхом пом’якшення політики щодо кремлівського агресора, як це було зроблено в 1938 році. Коли після війни в Грузії в 2008 році Москва рушила до Криму і Донбасу у 2014 році замість жорсткої військово-політичної реакції послідували лише слабкі санкції проти РФ і заяви з Вашингтону, Брюсселя та Берліна.
Читайте також: Екс-президент Литви Даля Грибаускайте пояснила, чому механізм прийому України в НАТО треба запускати негайно
В інтерв’ю CNN минулого тижня тодішній американський президент Барак Обама заявив, що йому разом з канцлером Меркель вдалося уникнути військового конфлікту завдяки своїй добре продуманій політиці. І це точно. Але замість можливого невеликого військового конфлікту з Російською Федерацією зараз ми маємо війну величезних масштабів. Те, що війна відбувається далеко від американських кордонів, Обаму не бентежить, тому він залишився впевненим у своїх політичних рішеннях у 2014 році, які стали фатальними для українського народу.
Вашингтон, Москва та Лондон змусили Київ у грудні 1994 року підписати текст Будапештського меморандуму, який фактично не передбачав гарантій безпеки Української держави, яка відмовилася від свого ядерного потенціалу, який у багато разів перевищував ядерний потенціал Великої Британії, Франції та Китаю разом узятими. Також під меморандумом є підписи Парижа та Пекіна. Але всі роблять вигляд, що нічого не сталося. Кремль погрожує застосувати тактичну ядерну зброю, вже 16 з половиною місяців окуповує величезні українські території, а гаранти територіальної цілісності України не поспішають піддавати Москву спільним жорстким діям.
Читайте також: НАТО хоче дочекатися результатів війни для ухвалення рішення щодо запрошення України, – Клімкін
Китай досі не назвав широку військову агресію Росії війною, США довго стримували постачання Україні винищувачів F-16, а Берлін не бажає надавати ракети середньої дальності, і все це, звичайно, з добрими намірами не допустити ескалації конфлікту. Таким чином, Київ вимушений був розпочати контрнаступ без необхідної підтримки бойової авіації і переваги в танках і артилерії, що абсолютно не відповідає стратегії НАТО щодо ведення військових дій у наступі. Ніби це якийсь план, щоб Київ не отримав усе необхідне для безпечного та швидкого звільнення тимчасово окупованих територій. Якщо союзники хочуть, щоб війна тривала якомога довше, то це вірна стратегія. Але якщо задекларована повна підтримка України є реальною, то Київ повинен отримати всі види озброєнь у набагато більших (можливо, удесятеро) масштабах.
Україна дуже цінує військову та фінансову підтримку, яку вона отримує, але це в рази менше, ніж НАТО заощадила гроші за останні 30 років, щоб витратити величезні ресурси на можливу реакцію на ядерну зброю, яку Київ мав у 1994 році і яка була спрямована на столиці Західної Європи і Північної Америки. Таким чином, Києву дуже важко здійснити звільнення тимчасово окупованих територій за відсутності навіть невеликої переваги в усіх основних видах зброї, особливо в авіації. У Брюсселі і Вашингтоні це прекрасно розуміють, але дають стільки, скільки дають. Крім того, дуже тривожно, що хтось веде переговори та консультації з російською стороною про припинення війни в Україні за відсутності Києва. Стало відомо, що адміністрація США не схвалила і не підтримала таємні зустрічі колишніх співробітників РНБО з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим щодо припинення війни в Україні.
Колишні офіційні особи США разом із колишнім американським дипломатом і головою Ради з міжнародних відносин Річардом Хаасом і двома колишніми помічниками з Білого дому зустрілися з Лавровим у Нью-Йорку в квітні цього року, куди той прибув на цинічне російське головування в Раді Безпеки ООН. Незрозуміло, як часто група, до якої входили колишні чиновники Пентагону, проводила переговори з іншими високопоставленими особами з Росії. "Адміністрація Байдена не схвалила ці переговори, і, як ми вже говорили раніше, ми не збираємося говорити про Україну без України", — сказав речник Держдепу. Він зазначив, що американська сторона продовжить доставляти Києву зброю, щоб українські чиновники "могли вести переговори з твердої позиції, коли вони визначать, що настав слушний момент".
Помічник радника голови Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі заявив, що "Білий дім знає про неофіційні переговори, але не заохочує ці переговори і жодним чином не бере в них участі". І додав, що "як уже сказав президент США, ми не будемо обговорювати Україну без України". Як стало відомо NBC, мета перемовин – закласти основу для можливих переговорів про завершення війни, що вибухнула після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Що це означає не зовсім зрозуміло, але однозначно ясно, що Київ хоче отримати тверду підтримку НАТО та Вашингтону на саміті у Вільнюсі, щоб Україна стала членом Альянсу одразу після закінчення війни з Росією, тобто перемоги над Москвою.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
