На відміну від собак, які цілком очевидно можуть розуміти окремі слова людської мови, коти залишаються тваринами дещо відчуженими. Беручи пухнастика додому, ми готуємось до того, що тепер це ми житимемо за його правилами, бо це ж кіт – йому особливо нічого не поясниш.
Однак психолог Карен Маккомб із Університету Сассекса (Велика Британія) вирішила все ж знайти спосіб порозумітись із котами. Результати її дослідження описало видання Science Alert. Виявляється, головний секрет полягає в тому, щоби навчитись посміхатись улюбленцю, але не в людський, а в котячий спосіб. Спостереження, які Маккомб із колегами провела у 2020 році, показують: це допомагає знайти спільну мову не тільки із власним улюбленцем, але й з незнайомими тваринами, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.
Котяча посмішка виглядає зовсім не так, як людська. Коти не показують зуби, а млосно звужують очі і повільно кліпають повіками одне одному та людям. До речі, у нас очі теж робляться вужчими, коли мі посміхаємось. Дослідниця, яка сама є власницею котів, уже знала цей жест, але вирішила перевірити його значення за науковими стандартами. Вона із колегами провела два експерименти.
Читайте також: Вчені нарешті з'ясували, чому коти переминають лапами
У першому експерименті взяла участь 21 кішка із 14 різних домоволодінь. У ньому власники повільно кліпали своїм тваринам. Щойно кішка влаштовувалася зручніше в одному із улюблених місць свого дому, людина, за умовами експерименту, всідалась на відстані близько 1 метра від неї, встановлювала зоровий контакт із твариною і починала повільно кліпати. Камери при цьому записували обличчя як власника, так і кішки.
Результати порівняли з тим, як кішки кліпають без людини. З’ясувалось, що пухнастики з більшою ймовірністю кліпали своїй людині у відповідь на аналогічний жест, у порівнянні зі станом, коли вони не перебували у взаємодії.
Другий експеримент включав 24 кішки із восьми різних домоволодінь. Цього разу кліпали не власники, а дослідники, які раніше не контактували з кішкою. За контрольну взяли реакцію кішок на людину, яка не кліпала, дивлячись на тварину.
Далі вчені виконали той самий жест, що і у першому експерименті, але додали до нього простягнуту до кішки руку. І з’ясувалось, що тварини не тільки більш охоче відповідали на кліпання, але й частіше наближались до руки незнайомця після обміну "котячими посмішками". "Це дослідження є першим експериментальним дослідженням ролі повільного кліпання у спілкуванні кішок і людей", – заявила Маккомб.
Читайте також: Як коти дізнаються, що господар скоро прийде додому: цікаві факти
За словами дослідниці, будь-хто охочий може спробувати повторити цей трюк зі своєю кішкою вдома чи з тваринами на вулиці. Вчені потлумачили цей жест, як вияв доброзичливих намірів. Вважається, що коти сприймають прямий безперервний погляд в очі, як загрозу. Якщо ж пом’якшити його такою "посмішкою", вони реагують значно більш прихильно. "Розуміння позитивних способів взаємодії кішок і людей може поліпшити суспільне розуміння кішок, покращити їхній добробут і розповісти нам більше про соціально-когнітивні здібності цього маловивченого виду", — розповіла психолог Тасмін Хамфрі з Університету Сассекса.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
