Анонсований днями Китаєм "мирний план" для України може містити заклик до припинення вогню та одночасно – зупинення надання військової допомоги Українській державі, яка захищається від російської агресії. Пекін, який уже де-факто обрав сторону у російсько-українському конфлікті, намагається переконати світ у власній нейтральності.
"Мирні пропозиції" Китаю вже викликали скепсис із боку США та Європи, водночас існує ризик, що вони "підштовхнуть" до дій членів ООН, що вагаються, зокрема, серед країн глобального Півдня. Про це пише Bloomberg, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org
Свої "пропозиції про мир" Китай має намір оголосити після того, як близько року тому заявив про "безмежне партнерство" з Росією. Тепер же у Пекіні вирішили грати роль "нейтрального гравця", здатного наблизити кінець руйнівної війни в Європі.
Китайський "мирний план", нагадує видання, анонсував завідувач Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ КНР Ван І під час Мюнхенської конференції з безпеки. Незабаром після цього стало відомо про плани китайського дипломата відвідати Москву. Це відбувається на тлі звинувачень Пекіна з боку США у тому, що Китай може розглядати надання військової допомоги державі агресору. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, уточнивши, що поки "вони ще не перейшли цю межу".
Інформація, що просочилася в медіа, про "перепалку" між представниками Китаю та США в Мюнхені, пише Bloomberg, показала глибину проблем у відносинах між цими двома найпотужнішими економіками світу. І війна в Україні і для Пекіна, і для Вашингтона стала наріжним каменем для формування глобальних наративів зі збільшенням "втоми від війни" у світі.
Читайте також: "Виходить з-під контролю". У Китаї зробили заяву про війну в Україні
"Я не сумніваюся в прагненні Пекіна до миру, але водночас ця пропозиція здається неймовірною. Щоб заслуговувати на довіру, Китай має розглядатися як незалежний посередник. Проте Китай явно вибрав сторону у цьому конфлікті", – переконаний Рафаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) у Лондоні.
Про те, чию сторону у російсько-українській війні вибрав Китай, може свідчити хоча б той факт, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Китаю Сі Цзіньпін жодного разу не розмовляв з українським президентом Володимиром Зеленським. У той самий час із російським диктатором Володимиром Путіним він мав щонайменше чотири розмови.
До того ж Пекін також неодноразово так чи інакше намагався виправдати деякі заявлені Кремлем причини для вторгнення, насамперед – нібито прагнення Москви зупинити розширення НАТО на схід. Хоча в цих заявах китайська влада наголошувала, що Китай, мовляв, не підтримує саме вторгнення.
Читайте також: Китай перетне "червону лінію", якщо надасть зброю РФ, – постпред США в ООН
"Однак за кілька місяців ціна для Пекіна зросла. Крім короткострокових збитків для світової економіки, Китай також усе частіше розглядається в США та Європі як стратегічний конкурент, якого необхідно стримувати, зокрема і в його амбіціях щодо встановлення контролю над Тайванем. Ця перспектива робить Пекін більш уразливим для всебічного експортного контролю, інвестиційних обмежень та інших заходів, які можуть стати на заваді довгостроковим перспективам зростання", – пише видання.
Анонсувавши свій "мирний план", у Китаї не стали вдаватися до його подробиць. Ван І лише підкреслив, що він міститиме заклики до поваги територіальної цілісності, захисту ядерних об'єктів та протидії використанню біохімічної зброї.
Подібний анонс одразу викликав певний скептицизм у Європі, а також підозри в тому, що Пекін може почати наполягати на територіальних поступках із боку України як умові припинення бойових дій.
Так, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відразу ж заявила, що виведення російських військ з України має бути умовою будь-якого мирного договору.
"У справедливому світі агресор не може отримати винагороду", – сказала вона.
Водночас джерела видання наголосили: у китайському мирному плані містяться заклики не лише до припинення вогню, а й до зупинення військової допомоги Україні.
"Ознайомлені з планом європейські офіційні особи, які побажали залишитися неназваними, заявили, що очікується, що до нього будуть внесені заклики до припинення вогню та припинення постачання зброї в Україну. Вони сказали, що США та їхні союзники думають, що Путін може зробити аналогічні зауваження, виступаючи у вівторок у Москві, та потенційно може йтися про пропозицію проєкту резолюції Організації Об'єднаних Націй рівно за рік після 24 лютого, щоб конкурувати з резолюцією, підтриманою прихильниками України, які вимагають, щоб Росія вивела війська і припинила бойові дії", – зазначено в статті.
Читайте також: У Китаї зухвало відповіли США на заклик не відправляти в Росію зброю
Побоювання США та їхніх союзників у Європі викликає не можливий успіх китайського мирного плану (це якраз вони вважають малоймовірним), скільки те, що ця пропозиція може знайти відгук у країнах глобального Півдня та потенційно залучити голоси до ООН. Багато країн за межами США та Європи раніше відмовилися приєднатися до санкцій проти Росії та закликали до переговорів та можливого припинення вогню. Натомість минулі спроби посередництва провалилися.
Водночас продовження та посилення постачання зброї та боєприпасів, а також техніки в Україну стає дедалі важливішим. Адже запаси боєприпасів в української армії виснажуються через інтенсивні бойові дії.
"Для Китаю мирна пропозиція допомагає представити Сі Цзіньпіня як світового державного діяча, а також формує результат, який допоможе Пекіну… Деякі китайські учасники конференції були здивовані тим, як США та їхні союзники змішують в одну купу Китай та Росію, і наголосили на необхідності протидії цьому наративу", – пише Bloomberg.
За даними видання, хоча Китай надає дипломатичну підтримку Путіну з моменту вторгнення, останнім часом китайські дипломати намагаються до певної міри дистанціюватися від Москви. Так, у телефонній розмові зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на початку січня новий міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган підкреслив: відносини двох країн ґрунтуються на "трьох ні": жодних союзів, жодної конфронтації та жодних переслідувань будь-якої третьої сторони.
Ван І, який обіймає вищу позицію в системі управління Китаю, ніж Цінь Ган, також робив подібні заяви під час виступу в Мюнхені. Навіть звинувачуючи США у "звинуваченні та навіть примусі" щодо зв'язків Китаю з Росією, він також наголосив, що Китай і Росія не є союзниками та не збираються об'єднуватися проти будь-кого.
"За словами Ван Хуеяо, засновника Центру вивчення Китаю та глобалізації в Пекіні, наголошування на відсутності альянсу показує, що Пекін коригує свою політику щодо Росії, і на це не звертають уваги в США та Європі. Чжоу Бо, старший полковник у відставці, який зараз є старшим науковим співробітником Центру міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа, сказав, що "безмежна дружба" – це просто "риторика", і її не варто розуміти буквально", – пише видання.
Читайте також: Китай веде подвійну гру щодо війни в Україні: США помітили тривожні тенденції
"Захід був дуже стривожений описом "безмежної дружби". Я дійсно здивований, чому вони такі чутливі до цього", – заявив після візиту до Мюнхена Чжоу Бо, додавши, що для Пекіна, мовляв, природно розвивати добрі відносини із сусідніми країнами.
Видання нагадує, що у звіті Мюнхенської конференції з безпеки цього року зроблено висновок, що російська агресія проти України показує, що демократії мають захищатися від авторитарних ревізіоністів, при цьому майже в кожному розділі згадується Китай.
"На публічній панелі Яо Юньчжу, генерал-майор Народно-визвольної армії Китаю у відставці, виступила проти цієї характеристики. Відповідаючи на запитання про побоювання щодо прозорості ядерної зброї в автократичних країнах, вона відкинула це формулювання. "Це не повинна бути "демократична ядерна" зброя проти авторитарної ядерної зброї", – сказала вона. "Натомість це має бути "ядерна зброя проти нас, людей", – пише Bloomberg.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
