Як я і писав раніше, не треба чекати від самих "Рамштайнів" чогось надзвичайного. Там питання обговорюються, а рішення можуть оголошуватися пізніше. Хоч би і через тиждень.
Питання постачання танків західного виробництва вирішилося протягом тижня після "Рамштайну", коли союзники нарешті узгодили політичну формулу організації цього процесу.
Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив політолог Петро Олещук, інформує UAINFO.org.
США виразно прагнули перекласти "танкове" питання на європейських союзників, а останні, в особі О. Шольца, навпаки хотіли розділити відповідні ризики між собою та заокеанськими партнерами? Які ризики? Очевидно, у світі німецької політики досі залишається ризик "ядерної ескалації" з росією, і у момент такої ескалації Німеччина прагне ділити різики порівну з усіма своїми північноатлантичними союзиками. Це і породило суто політичне рішення: не "леопарди" замість "абрамсів", а і "леопарди", і "абрамси", але останні — пізніше.
Читайте також: Україна має зробити все, щоб до літа повернути Крим, – Буданов
"Захід" долає все нові і ментальні перешкоди, вибудувані десятиліттями відносин з росією, коли остання вважалася потужною (хоча б у військовому плані) державою.
Відповідно, усе, що їх турбувало першопочатково — загроза "ескалації". Звісно, ескалації для себе, бо Україна відчула на собі з перших днів усю силу "братерської любові" від диких східних сусідів.
Ну і залишалися якісь варіанти для "врегулювання", про які спершу говорили голосно, потім — тихіше. Один з останніх проявів усього — це звернення В. Нуланд про готовність США до переговорів щодо зняття санкцій в обмін на виведення російських військ з України. У нас з цього зробили страшну "зраду", але звернення цілком адекватне, і спрямоване, очевидно, не до військових злочинців з кремля, а до "еліти". Смисл його простий: "Може, вистачить?" Це ж ситуація, у якій виграти неможливо, але можна множити смерті, руйнації та кризу, а також негативні наслідки для самих ініціаторів цього злочину.
Але їм, звісно, "не вистачить". Вони збираються і далі мобілізовувати рабів, аби ті помирали "во славу" свого господаря. Поки раби на це згідні — у господаря ще багато "великих планів".
Тому до всіх більш-менш адекватних людей у цивілізованому світі приходить розуміння: "врегулювання" не буде. Буде важка боротьба, ефективності якої заважали бар'єри сприйняття оточуючого світу серед "західних еліт".
Але з часом оцінки змінювалися, вигадані бар'єри долалися. Спершу бар'єр зброї як такої, згодом — західної зброї. Згодом — артилерії, ракет, реактивних систем… Дійшли до танків, але уже почалися розмови про авіацію. Усі ці рішення ухвалювалися довго, занадто довго. Але так само як ми пройшли за рік серйозний шлях, не менш серйозний шлях пройшов і "Захід".
Читайте також: Вкрай важливо, щоб наші дії зі звільнення територій були в найближчі 2-4 місяці, – Маломуж
І знову ж таки, не треба займатися гаданнями на кавовій гущі, "що і коли буде". Найголовніше відбулося — політичне рішення про важку західну бронетехніку для України ухвалено. Коли відбувалося політичне обговорення, то поставали якісь терміни, що були мотивовані політично. Тепер, коли політичне рішення є, все переходить у площину військової доцільності, а тут уже жодних гучних обговорень та оголошень не буде.
На цьому тлі німецький та американський бізнес вирішує наростити виробництво боєприпасів, і суттєво наростити. Нарешті, після тривалого періоду запаморочень після кінця "Холодної війни", а також мрій про "Кінець історії", відбувається повернення до реалій.
"Кінець історії" закінчився. Починається адаптація до реальності, у якій різноманітні недемократичні режими займаються відвертим тероризмом під прикриттям агентурних мереж, мільярдних схем лобіювання та "продажем страху" від теоретичної "ядерної загрози".
Зрозуміло, що у "заболотному царстві" це все сприймають без ентузіазму, хоча і приховують усе за бравурною пропагандою. Хоча остання все більш і більш смішна.
Цезаре-дупоносний рогозін обіцяє направити на фронт для боротьби з "леопардами" власного "робота". Хоча знаючи рогозіна, можна припустити, що за цим роботом будуть ховатися три мобіки, які будуть штовхати залізяччя вперед.
Все інше — це суто чергова експлуатація теми з "ядерною війною". Вони її експлуатають абсолютно тотально. Навіть агент гундяєв із позивним "патріарх" щось розказує, що "росію перемогти не можна, бо у неї є БОМБА!" А скабеєва ниє про те, що "американці ЧОМУСЬ їх уже не бояться".
До речі, цей "темник" про "ядерну бомбу, через яку не можна перемогти росію" роздали усім, і його там озвучували усі: від бухого мєдвєдєва і до різноманітних блогерів. Ще один "темник", який проник навіть у густу шевелюру "незалежного журналіста" венедиктова — байки про "неефективність" західних танків.
В принципі, не будемо про ці танки. Але уявімо собі, до чого дійшов "великий лаптєстан", що у них в принципі не лишилося жодних аргументів, окрім тотального знищення усього у ядерній війні. Уся "велика культура", "балет", пломбір та політ у космос — це усе було заради того, щоб тепер погрожувати усьому світу знищенням.
Криза, крах і занепад. Поки що — ідейний та концептуальний. Ні, усе інше теж у подібному стані, але воно проявить себе пізніше.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
