18.03.19, 15:59 | Аналитика > Геополитика Стара нова Бразилія: перші кроки Жаїра Болсонару Олександра Литвинова, Ілія Куса, Український Інститут Майбутнього, "Хвиля" 
Минуло 3 місяці з ммоенту інавгурації новообраного президента Бразилії. «Тропічний Трамп», як його вже охрестили західні ЗМІ, 1 січня приступив до виконання обов’язків і вже встиг реалізувати деякі передвиборчі обіцянки. Його прихильники говорять про нову еру процвітання Бразилії, а опозиція – про повернення до військової диктатури та фашизм. Пропоную розглянути більш детально перші кроки нового лідера та до чого вони призвели.
Новий уряд: менше міністрів, більше повноважень
У день інавгурації Болсонару представив оновлений склад уряду. Він зменшив кількість міністрів з 29 до 22, з яких 5 – генерали. При цьому певні міністерства він наділив надзвичайно широкими повноваженнями, а інші – взагалі прибрав.
Розглянемо ключові фігури в новому уряді:
- Аугусту Елену – генерал, голова кабінету з інституціональної безпеки.
- Паулу Гуедес – міністр економіки, був економічним радником передвиборчої кампанії Болсонару.
- Сержио Мору – міністр юстиції, суддя з репутацією борця з корупцією: відправив до в’язниці колишнього президента Луїса Ігнасіу Лулу да Сільву.
- Ернесто Араужу – міністр іноземних справ. Одіозний антиглобаліст, прихильник конспірологічних теорій та фанат Дональда Трампа.
- Рікарду Велес – міністр освіти. Теолог та філософ за фахом, що сповідує ультраправі погляди.
- Дамас Алвес – міністр зі справ жінок, сім’ї та прав людини. Вона стала відомою висловом «в Бразилії дівчата будуть носити рожеве, а хлопці — блакитне». Пастор-євангеліст, вона категорично проти абортів та прав секс-меншин.
Перейдемо до змін у роботі виконавчої влади. Тепер міністерств праці, спорту, культури, міст, цивільної безпеки, промисловості та зовнішньої торгівлі не існує, їхні функції розподілені між іншими органами. Міністерства транспорту, портів та цивільної авіації злились у секретаріати, а МЗС тепер може очолювати людина, що не є кар’єрним дипломатом.
Однак те, що цікавить нас найбільше – це надання надзвичайних повноважень окремим міністерствам. Кому і для чого потрібні ці зміни?
Міністерство сільського господарства. Тепер воно відповідає за демаркацію земель корінних народів Бразилії. Раніше цим питанням займався Національний фонд індіанців (FUNAI). Саме завдяки його діяльності 12% усіх земель Бразилії відійшло у власність корінного населення, що проживає там у резерваціях. Цей факт дуже дратує агарний бізнес, оскільки вони проживають в Амазонії – найбільшому тропічному лісі планети. Агролоббі в Бразилії традиційно потужне, тож недоторканість земель тепер під питанням. Разом з цим постала загроза існуванню самих індіанців, адже для них ліс – це життя.
Нагадаю, що Болсонару не раз різко висловлювався в сторону корінних народів. Він вважає їхню проблему перебільшеною, і що немає жодної дискримінації, додаючи, що «вони й так захопили забагато землі, тому не отримають більше й сантиметра».
Компенсаціями та пам’яттю жертв військової диктатури 1964-1985 рр. тепер опікується Міністерство зі справ жінок, сім’ї та прав людини. Даним питанням займалася спеціальна Комісія з амністії, створена у 2002 р. лівим урядом для розслідування порушень прав людини в ту епоху. Оскільки Болсонару є відвертим прихильником диктатури, то він доручив виплату компенсацій своїй людині – одіозній Дамас Алвес.
Рада з контролю фінансових операцій тепер перебуває під наглядом Міністерства юстиції та цивільної безпеки. Перша розпочала розслідування проти сина Болсонару Флавіу через підозрілі транзакції з його рахунку. Побоючись продовження розслідування, головний борець з корупцією Болсонару доручає своєму другу-міністру пильно слідкувати за діяльністю Ради.
Секретаріат уряду тепер контролює та наглядає за діяльністю тих неурядових організацій, які займаються переважно справами корінних народів. Головою Секретаріату став колишній генерал Карлос душ Сантуш Крус. Президент заявив, що такий крок необхідний для того, «аби оптимізувати використання громадських коштів».
Насправді ж мова йде саме про небезпечну для уряду діяльність незалежних і непідконтрольних йому організацій. Питання порушення прав людини постійно буде підніматися і привертати увагу, а опозиція обов`язково цим скористається.
Право на самозахист чи на вбивство?
У прямому ефірі на одному з національних телеканалів Болсонару підписав указ про розширення права на придбання і володіння зброєю. Тепер кожний громадянин старше 25 років без судимості може придбати до 4 одиниць вогнепальної зброї. Це вдвічі більше, ніж раніше.
Болсонару вважає, що такий крок сприятиме зниженню рівня злочинності, адже віднині кожен «добропорядний житель Бразилії» зможе себе захистити. Зброя повинна зберігатися вдома, вільне носіння заборонене.
Нагадаю, що раніше для її придбання громадянин повинен був довести поліції, що зброя йому необхідна і тоді отримати дозвіл.
Президент у своєму указі спирається на результати референдуму 2005 р., коли більше 60% населення висловились проти заборони на продаж вогнепальної зброї. Питання було поставлено на порядок денний через дуже високу кількість вбивств, яка не змінюється протягом 10 років – кожні 15 хвилин в країні скоюється вбивство, а за рік від вогнепальної зброї помирає 35-37 тис. чол.
В Бразилії дуже розвинута збройна промисловість: 80% виготовленого товару експортується , а потім нелегально повертається на батьківщину. Зараз у бразильців на руках від 15 до 18 млн. одиниць зброї. Це дуже серйозний бізнес, перед чиїм лобі не встояв Болсонару.
Критики вже б’ють на сполох через указ президента, адже це може призвести до нового витку насилля в країні, де у 2017 р. було вбито 63 тис. людей – новий антирекорд Бразилії та світу.
Тотальний наступ на ЛГБТ-спільноти
Новообраний президент скандально відомий різкими висловлюваннями на адресу секс-меншин, які не раз лунали під час його передвиборчої кампанії:
«Якщо б я дізнався, що мін син – гей, то краще тоді б він загинув у ДТП», — це далеко не перша заява Болсонару гомофобського характеру.
Тож на наступний день після інавгурації він виключив ЛГБТ-спільноти з нової політики Міністерства зі справ жінок, сім’ї та прав людини. Це означає, що міністерство тепер не буде опікуватися захистом прав секс-меншин, які фактично залишаються один на один з патріархальним бразильським суспільством.
За статистикою, кожні 25 годин в країні вбивають одну людини через ненависть до ЛГБТ-спільнот. Останні тепер опиняться у реально небезпечному становищі.
Сафарі на лівих
Одразу після перемоги Болсонару заявив про намір очистити держапарат від лівих, які «привели країну до хаосу та безладу». І хоча вони були обрані законним і демократичним шляхом, ультраправий політик вважає, що в Бразилії панує «ліва диктатура», яка загрузла в корупції і не дає країні розвиватися протягом останніх 30 років.
Тож новообраний президент розпочав полювання на «червоних». Він дозволив звільняти лівих чиновників в першу чергу, якщо це буде необхідно для зменшення бюджетних витрат. Таким чином в перші два тижні було звільнено 320 держслужбовців.
Болсонару звинувачує своїх попередників у всіх бідах Бразилії, і скасовує навіть чисто символічні рішення минулої влади. Він вийшов з Міграційної угоди ООН, яку підписав екс-президент Темер у грудні 2018 після 2 років непростих переговорів. Президент назвав угоду такою, «яка підриває суверенітет країни» і «є неадекватною для вирішення міграційної проблеми».
Венесуельці на кордоні з Бразилією, 2018 рік
Даний документ не має юридичної сили і тому вихід з угоди є суто політичним кроком, який ідеально вписується у антиміграційну риторику Болсонару.
Іммігранти в Бразилії. 2015 рік
Болсонару vs Давос
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі у січні 2019 р. президент Бразилії вперше виступив перед світовим співтовариством. Його промова тривала всього 6 хвилин замість 30 за стандартом та була мало інформативною. Він говорив про реформування країни та пообіцяв відкрити ринки країни для іноземних інвесторів. Проте експерти зійшлися на думці, що Болсонару намагався продати Бразилію без особливих пояснень.
Іншими словами, виступ Болсонару на форумі був провальним – він не зміг себе показати сильним і впевненим лідером найбільшої країни Південної Америки.
Після закінчення форуму фото з президентом облетіло увесь Інтернет: на ньому бразильський лідер самотньо обідає в Давосі.
Це фото наче натякає, що світ не поділяє цінності Болсонару та не приймає його одіозні заяви.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці уряд Болсонару поки що виглядає дещо розгубленим. Ще у ході передвиборчих перегонів президент натякав на те, що буде проводити проамериканську політику, і встановить тісний контакт з президентом США Дональдом Трампом. Болсонару часто розхвалював Трампа за його міграційну політику, ставлення до міжнародних організацій і прагматизм у стосунках з союзниками.
Однак коли він прийшов до влади, реальність виявилася дещо іншою. По-перше, у Бразилії зберігається доволі високий рівень анти-американізму. По-друге, на долю Болсонару для доведення своєї лояльності Трампу випало найтяжче випробування – регіональна криза у Венесуелі. З одного боку, Жаїр Болсонару бажає зближення зі США та саміту з Трампом. З іншого боку, ситуація у Венесуелі загрожує і національній безпеці Бразилії, а тому будь-яке силове вторгнення в цю країну, до якого схиляють Бразилію і Колумбію у США, може виявитися фатальним для усього регіону. Відтак, Болсонару опинився у завідомо програшній ситуації. Єдиний варіант, який він намагається просувати – це внутрішній переворот у Венесуелі за підтримки зовнішніх гравців, який пройде безкровно та не призведе до громадської війни.
Почав пробуксовувати й інший напрямок потенційної співпраці з Вашингтоном – ізраїльський. Одразу після своєї перемоги, Болсонару пообіцяв перенести посольство Бразилії з Тель-Авіва в Єрусалим, так само, як це зробили США. Однак новий президент стикнувся з оперативною реальністю, яка полягає у тому, що Бразилія у десятки разів більше залежить від торгово-економічної співпраці з арабським мусульманським світом, аніж з Ізраїлем. Тому рішення про перенесення посольства «зависло у повітрі».
У своїх регіональних стосунках Бразилія поки що лише розкачується, і зуміла навести «мости» лише з Колумбією, і то лише на тлі спільного протистояння президенту Венесуели Ніколасу Мадуро. Не менш вдало розвивається співпраця Бразилії з рештою світу. А от на китайському напрямку помітне сповільнення динаміки контактів, через те, що Болсонару є анти-китайськи налаштованим і підтримує політику США з глобального протистояння КНР.
Висновки
Перші кроки бразильського лідера є логічним продовженням його передвиборчої кампанії. На сьогоднішній день стан речей в Бразилії наступний:
- Повернення до традиційних цінностей в усіх сферах суспільного життя: активна діяльність Міністерства зі справ жінок, сім’ї та прав людини; натиск на ЛГБТ-спільноти та феміністичні організації;
- Задоволення інтересів великих холдингів: у аграрній, збройній, енергетичній промисловості;
- початок процесу приватизації;
- Пропаганда християнства як ідеологічно-культурної основи суспільства;
- Посилення ролі військових в управлінні державою;
- Укріплення зв’язків зі США як основним союзником;
- Посилення протистояння з лівими латиноамериканськими режимами: Венесуелою, Еквадором, Болівією, Кубою та Нікарагуа;
- Розворот проти Китаю.
Зараз Бразилія переживає не найкращі часи через соціальні проблеми, а Болсонару поки загострює їх. Його ультраправа політика лише поляризує і без того розшароване суспільство. Як і будь-який популіст, він на початку свого президентського строку намагається виконувати свої обіцянки та приймати лише популярні рішення. Як відреагує суспільство, коли країні буде необхідна жорстка пенсійна реформа, про яку президент поки мовчить — зараз про це важко говорити, проте дуже вірогідно, що Болсонару поставить Бразилію на межу соціальної катастрофи.
Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» вYoutube, страницу «Хвилі» в Facebook
