Якщо б мене спитали, що найкраще в візиті Порошенка в США, то я б сказав, що це «тихий режим». Нарешті з помилок «безвізу» вивчений урок, що не треба формувати завищені очікування ні в українців, ні в закордонних партнерів. Оскільки панує тиша щодо очікуваних успіхів, то єдиною перемогою є сам візит Порошенка і жодна невдача вже не перекреслить цієї перемоги. Однак, що ж таки може пропонувати український Президент Трампу і що останньому може бути цікавим?
Контури візиту можна вималювати завдяки двом важливим подіям: заява Тіллерсона щодо можливості вирішення конфлікту на Донбасі за межами Мінська і президентський законопроект про зміну АТО. Очевидно, що «мінський застій» доходить до свого завершення для всіх сторін, і пошук виходу стане ключовим в зустрічі двох президентів. Скоріше за все Порошенко буде ініціювати зміну Нормандського формату на новий за участю США, а також буде просити більшою залученості в протистоянні агресії Росії через надання летальної зброї та фінансування. Цілі Порошенка зрозумілі, оскільки Європа виглядає слабкою для зміни ситуації, а «мінський застій» не може тривати вічно. Мантра про «мінські домовленості» не наближає конфлікт до завершення або хоча б до стабілізації, і єдині хто може серйозно змінити карту переговорів – це США.
Рішення про санкції напередодні візиту українського Президента можна розглядати як дуже позитивний сигнал. Однак, не секрет, що це рішення було прийняте на зло Трампу, а саме з ним буде вести розмову Порошенко. Є і інші тривожні нотки. Коврове бомбардування інформацією про корупцію, яке, нажаль, не безпідставно здійснюють «українські активісти», має своїм наслідком серйозні сумніви в спроможності України проводити реформи та розвиватись. Ця невпевненість може відбитись на затягуванні з конкретними рішеннями на підтримку України. Власне, і на готовності США брати участь в новому форматі переговорів.
Розтяжка Трампа
Ситуація з розслідуваннями і часткова втрата партійної підтримки нарешті мають стати рубіконом для Трампа. Він має однозначно визначитись щодо Росії: за чи проти, і саме до цього його підштовхує ситуація. Брудна гра в невизначеність вичерпала весь можливий час, і найближчі місяці стануть критичними для прийняття остаточного рішення. Я думаю, що саме зустрічі з Порошенком і Путіним можуть стати ключовими для його визначеності. Якщо він вибере українську сторону, то новий формат переговорів для нього є практичним кроком в демонстрації своєї антиросійської позиції. Це дозволить знизити градус антитрампівської істерії в американському суспільстві, хоча навряд чи зупинить юридичні процеси проти нього.
Водночас, серйозний пас для порятунку одіозного американського Президента може зробити і Путін. Незважаючи на те, що Трамп не приніс очікуваних позитивних змін для російської політики, він залишається найбільш прихильним до росіян з американського політикуму. Будь-який наступний Президент очікувано буде значно менш прихильним, а отже росіянам є зміст сприяти діючій адміністрації певними поступками. Найважливіше для Трампа в його російській історії – це довести всім, що з Путіним можна домовлятись. Для цього йому потрібна очевидна дипломатична перемога в одному з конфліктів Україна, Сирія чи Північна Корея. Найбільш швидким «пасом Путіна» міг би стати саме Донбас. Виведення військ і припинення бойових дій зіграє на руку Трампу і дозволить йому більш широко спілкуватись з росіянами. Що безперечно цікавить останніх. При цьому «Крим» буде винесений за скобки.
На даний момент ситуація складається позитивно для України. Трамп як бізнесмен любить конкретику, і схоже, що Порошенко везе конкретні пропозиції. Але очікувати, що так буде і на кінець року не варто. У Путіна завжди в рукаві є туз – підвищення ескалації, і чесно кажучи поки що немає чим його крити.
Facebook автора
Новости
