Польські дипломати у Києві почали готуватися до можливої війни ще в жовтні 2021 року, а в перші дні у спорожнілій столиці самі забирали з квартир речі колег і одного разу їх прийняли за злодіїв.
Про це в інтерв’ю "BBC Україна" розповів посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, інформує UAINFO.org.
Він став ледве не єдиним дипломатом, який залишився у Києві на момент повномасштабного вторгнення РФ. Він провів в українській столиці увесь лютий і березень 2022 року.
За його словами, до 20-х чисел лютого не був упевнений, що війна буде, проте посольство почало готуватися до найгіршого сценарію ще з осені – вивозити до Варшави або знищувати документи, планувати евакуацію співробітників, запасати продукти, пальне, генератори. А за півтора тижня до 24 лютого посол після вказівки з Варшави почав евакуацію родин польських дипломатів.
Ціхоцький назвав "незабутнім" візит до Києва президентів Польщі та Литви Анджея Дуди та Гітанаса Науседи напередодні повномасштабного вторгнення.
"У мене було відчуття, що всі розуміють, що це – останні години, останні моменти миру… Але у мене зовсім не було відчуття, що я хочу виїхати. Хоча я прощався зі своїм президентом без розуміння, коли ми з ним зустрінемося наступного разу, і чи зустрінемося взагалі", – поділився враженнями дипломат.
Читайте також: Анджей Дуда: 23 лютого в Києві Зеленський сказав мені, що Росія нападе за кілька годин
Ціхоцький розповів, що у перший день війни в посольстві залишалося близько 20 людей. Робота як така тоді "втратила сенс", тому що українські посадовці були або надзвичайно зайняті, або в евакуації. За кілька днів, після евакуації, у посольстві залишилося троє людей.
Посол зазначив, що це був дуже незвичайний час. "З одного боку, що ми тут могли робити? Ми чекали, інформували Варшаву про те, що бачили. Але насправді це у Варшави тоді було більше інструментів, ніж у нас, щоб дізнатися, що тут відбувається. Ми не могли сказати, де – в Ірпені, в Бучі чи в Бородянці – перебувають росіяни. Зв’язок з українською владою теж був проблематичний – мені не хотілося відволікати їх запитами, адже вони працювали 24 години на добу", – розповів Ціхоцький.
Він додав, що у ті дні вони відчували страх, але намагалися діяти раціонально. Найбільше дипломати побоювалися, що у порожньому Києві до них можуть зайти злочинці чи диверсанти.
"Але до нас почали приходити колеги з різних українських спецслужб, з СБУ, Нацгвардії. Вони запевняли нас, що за нами наглядають, їм дуже важливо, що ми тут залишилися, і вони це дуже цінують, що ми в безпеці. І що в разі чого вони нас попередять. Це дуже підіймало настрій", – поділився подробицями Ціхоцький.
Пізніше посол вирішив зайнятися звезенням до приміщення посольства речей з квартир польських дипломатів, які виїхали з України майже з порожніми руками. За словами Ціхоцького, дипломати знайшли "кілька чоловіків з іржавою вантажівкою" та разом з ними поїхали збирати речі.
Читайте також: Якби Росія взяла Київ: альтернативна історія із висновками для Польщі та всього Заходу
"Траплялися і кумедні ситуації, бо ми не подумали попередити про наші візити власників квартир, які ми винаймали. І от в одній з квартир чуємо наполегливий стукіт у двері. Відчиняємо – а там патруль тероборони з автоматами. Сусідка викликала, бо почула звук. Вона ж знала, що там жили поляки, потім вони виїхали…", — розповів дипломат.
Він зазначив, що йому тоді сподобалися і дії сусідки, і швидка реакція тероборони.
"Я тоді подумав, що ми в безпеці. Можливо, це не була найприємніша пригода, але загалом вона давала підстави для оптимізму, бо показувала, що громадяни самоорганізовуються і підтримують один одного", – розповів про висновки Ціхоцький.
Нагадаємо, на початку березня 2022 року посол Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що залишається у Києві, тому що не хоче завдавати удар по моральному духу українців.
"Є речі, які не зробиш на відстані. Від'їзд зараз це щось, що могло б послабити моральний дух українців" — сказав тоді Ціхоцький.
Польща була однією з небагатьох країн, яка залишила відкритим посольство у Києві, в той час, як інші країни перенесли свої дипмісії або до Львова, або взагалі за межі України.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
