В Україні здійснюється спроба загострення внутрішньополітичної ситуації. У столиці відбуваються акції протесту, щоправда їх щирість залишає бажати кращого. У парламенті – бійки та взаємні обвинувачення, а також – таємні кулуарні перемовини. Атмосфера електризується. А з нею і настрої у суспільстві. Кому це вигідно? І хто хоче зірвати лотерею від політичного поточного протистояння та зловити рибку в мутній воді?
Перш за все треба визнати той факт, що в українців сьогодні є всі підстави бути незадоволеними роботою влади. Вони очікували набагато більшого, а отримали взамін реставрацію старих порядків. Змінилися хіба що деякі персони у владі. Але не змінилися цінності, підходи та правила гри. Система залишися старою, корумпованою, олігархічною та клановою. Якихось зрушень в боротьбі з корупцією непомітно. Ціни ніяк не можуть зупинитися і повзуть вверх. А тут ще й глава НБУ Валерія Гонтарева спочатку запевняє, що гривня стабільна і підстав для паніки не існує. А наступного дня звинувачує усіх, хто протестує чи хоче дострокових виборів, що це вони валять гривню. Звісно, що це саме по собі викликає хвилю обурення. Серйозне падіння рівня життя сприяє поширенню протестних настроїв. Але протестними настроями можна скористатися. Саме це зараз намагається зробити лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
В умовах політичного хаосу, який охопив український парламент, і відсутності коаліції як такої за справу взялася Юлія Тимошенко – майстер політичної гри та інтриг. Осінь в історії України майже завжди була добою початку акцій протесту і соціальних потрясінь. Соціальне невдоволення народних мас поєдналося з низкою провалів влади і відверто неефективною роботою Верховної Ради. Така нагода трапляється не так часто. І Юлія Тимошенко, судячи з її поведінки, вирішила цим скористатися. А як відомо, для такого політика як Юлія Володимирівна, мета майже завжди виправдовує засоби. А мета у Тимошенко проста і зрозуміла: прийти до влади. Юлію Тимошенко цікавить і крісло прем’єр-міністра, і посада президента. І заради цього вона готова ризикувати і грати по крупному. На менші ставки ця леді грати не звикла. І в боротьбі за свої честолюбні та солодкі мрії Тимошенко, яка так засумувала за смаком влади, готова піти навіть на тактичні союзи з колишніми «регіоналами» та спільно розхитувати ситуацію. При цьому формально не беручи прямої участі в мітингах та інших заходах. Основна політична ціль Тимошенко: це дострокові вибори. При чому її цікавлять зараз і вибори президента, і вибори парламенту.
Чому ж так поспішає Юлія Володимирівна? Вона прагне скористатися вдалим політичним моментом і суспільними настроями. Соціологічні компанії показують високий рівень розчарування українців і їх невдоволення основними політичними гравцями, в тому числі і Тимошенко. Але вони показують і інше. За всіма рейтингами саме «Батьківщина» зараз має найвищу підтримку серед виборців, готових взяти участь в голосуванні. Цифри різняться, але лідерство помітне. Так само, за останніми даними, Тимошенко виграє у президента Петра Порошенка у випадку її участі в президентських перегонах. І тенденції суспільних настроїв такі, що підтримка у діючого президента і його політичної сили продовжує падати. Звісно, що це чудовий шанс для Тимошенко спробувати взяти реванш і знову всістися у зручне їй владне крісло, за яким вона так засумувала. Не вистачає одного: влада ніяк не хоче дострокових виборів. І тут потрібно спробувати скористатися вдалою політичною кон’юнктурою та розхитати ситуацію. Але робити це треба грамотно і так, щоб народ не помітив, що Тимошенко координує акції протесту з проросійськими силами – «Опозиційним блоком» та партією «За життя». Ще більше негативу для «газової принцеси» може заподіяти співпраця з кумом Путіна Віктором Медведчуком.
15 листопада у Верховній Раді стався ще один цікавий інцидент, який може свідчити про те, що до нього приклалася Юлія Тимошенко. На цей раз досвідчений політик також вирішила діяти чужими руками. Вона вирішила використати у своїй політичній багатоходівці найстарішого народного депутата, сина командувача УПА Юрія Шухевича. Лідер «Батьківщини» свідомо відмовилася від виступу від власної фракції і передала слово саме Юрію Шухевичу. За задумом, він нібито мав закликати до початку процедури імпічменту президента України. Після цього ситуація в державі ще більше загострилася б. І цим мала скористатися Юлія Володимирівна. Але які б не були її плани, виступ Юрія Шухевича зірвав Олег Ляшко та інші депутати з провладних сил. Після цього Ляшко накинувся на Тимошенко із звинуваченнями у підступних намірах. І зробив гучну заяву про те, що Юрія Шухевича після критичного виступу проти Порошенка мали ліквідувати російські спецслужби, щоб розхитати ситуацію в державі. Таким чином, бліцкриг для Юлії Тимошенко не вдався. До того ж виявилося, що на прохання особисто Юлії Володимирівни апарат Верховної Ради видав перепустку у стіни парламенту помічнику Віктора Медведчука Олександру Білику. А це вказує на особливо тісний зв’язок лідера «Батьківщини» і друзів Росії в Україні.
Суспільству сьогодні невідомо все те, що відбувається у вищих ешелонах влади. Ми бачимо лише поверхові сценарії і головних дійових осіб. Не виключено, що багато що з подій у парламенті і на вулиці – це наслідки маніпуляцій та спроб обманути суспільну думку. І до цих маніпуляцій здатна вдаватися як і чинна влада, так і опозиція – від екс-«регіоналів» до Тимошенко. Обидві сторони здатні на багато що заради втримання своїх позицій чи завоювання нових. А от з державними інтересами у них якось не склалося. Але народу не варто забувати про роки роботи Юлії Тимошенко у владі. Слід пам’ятати про те як вона загравала з Партією регіонів і політично фліртувала з Владіміром Путіним. Та і якщо пригадати роботу Тимошенко на посаді прем’єра, то ніякої боротьби з корупцією чи олігархами у роки її перебування в Кабміні не було. Ті самі схеми і люди. А от реформ не було. Зате було падіння гривні і дивний договір з Газпромом. На жаль, у нашого народу є одна фатальна риса: погана пам’ять. Він часто дуже легко забуває те, що було в минулому і знову голосує за представників старої системи, політиків, в яких не так давно розчаровувався, а тепер знову готовий піднести їх на вершини олімпу. А потім нарікає на свою безталанну долю. Ситуація з Юлією Тимошенко може повторитися. Не варто сліпо вірити політикам, які представляють минуле і роботу яких на вищих посадах у державі протягом багатьох років українці вже мали можливість відчути та оцінити.
Святослав Ворон для replyua.net
Горячая тема: На заметку Ракицкому и Селезневу: поступок Шевченко заслуживает наивысшего уважения
Во Львове коллапс: на дорогах ни пройти, ни проехать. ВИДЕО
Снегопад и последовавший за ним гололед спровоцировали появление во Львове пробок на дорогах. Как сообщают местные телеграм-каналы, по городу ни...
Read more
